Батій Григорій Іванович

Визначення і загальна характеристика

БАТІ́Й Григорій Іванович (22. 02. 1929, с. Вільшани Дергачів. р-ну Харків. обл.) — художник театру. Заслужений художник України (2003). Член НСХУ (1967). Закін. Харків. худож. інститут (1960; викл. Б. Косарев). Працював декоратором Харків. держ. рос. драм. театру ім. О. Пушкіна (1951–58, 1986– 90); художником Харків. держ. укр. драм. театру ім. Т. Шевченка (1960–86); викл. Харків. худож. училища (1991–96); від 1996 — художник-постановник Харків. держ. академ. театру опери та балету ім. М. Лисенка. Брав участь у респ. (від 1963) та всесоюз. (від 1967) виставках. Твори зберігаються в ДМТМК, фондах Міністерства культури і мистецтв України. У творчості Б. бере за основу риси класич. реалізму й намагається знайти образ вистави, щоб сценографія підкреслювала ідею, стиль твору, епоху. Його декорації не лише тло чи доповнення дійства, вони є повноправною дійовою особою вистави. Оформив вистави: «Фараони» О. Коломійця (1962), «Оптимістична трагедія» А. Холмінова (1972), «Мій бідний Марат» О. Арбузова (1976), «Соловейко-Сольвейг» І. Драча, «Молода хазяйка Ніскавуорі» Х. Вуолійокі (обидві — 1980), «Наречена з Імеретії» Д. Клдіашвілі (1984), «Земля» за О. Кобилянською (1985), «Повія» за Панасом Мирним (1987), «Дванадцять місяців» С. Маршака (1993), «Тарас Бульба» М. Лисенка (1999).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю