Бахтинське родовище флюориту
БАХТИ́НСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ФЛЮОРИ́ТУ — поклади флюориту (CaF2). Знаходиться на лівому березі серед. течії р. Дністер, у вузлі перетину Подільської та Брестсько-Шепетівської зон глибинних розломів, що являє собою Лядівську кільцеву тектоно-магматичну структуру до 30 км у перетині (в плані), де сконцентровані осн. рудопрояви флюориту (плавикового шпату), поліметалів та кіноварі. В складі домішок — фосфор, мідь, марганець, барій. Рудовмісними флюоритоносними породами є пісковики могилівської світи венду та, частково,– кристалічні породи архей-протерозойського фундаменту. Незначні рудопрояви зафіксовані у відкладах нижнього кембрію, верхнього ордовику, нижнього девону та силуру. Найкращими рудними колекторами є пісковики, потім — аргіліти й карбонатні породи. Флюорит присутній у пісковиках у формі вторинного цементу заміщення, вкраплень, прожилок і жил; заміщає також зерна кварцу та польового шпату. Текстура руди кокардова, очково-сферолітова, місцями плямиста і вкраплена. Прожилки флюориту (від 1–2-х до 20–30-ти мм) пронизують шари й мають довжину до 1,0–1,5 м. Родовище флюориту складається з розрізнених лінзоподібних тіл на площі 700×1200 м. Сумарна товщина рудоносних горизонтів 0,4–4,7 м з вмістом CaF2 від 5 % до 48,9 %. Флюорит у парагенезі з кальцитом, піритом, галенітом, сфалеритом, халькопіритом та (рідко) баритом. Не розробляється; є найперспективнішим у Волино-Подільській рудній провінції, яка привертає в останні роки особливу увагу дослідників у зв’язку з відкриттям у її межах родовища міді.