Бачило Алесь

БАЧИ́ЛО Алесь (справж. — Бачило Олександр Микола­йович; Бачыла Аляксандр Мікалаевіч; 02. 03. 1918, с. Лешниця, нині Пуховиц. р-ну Мінс. обл., Білорусь — 03. 01. 1983, Мінськ) — білоруський поет. Член СП СРСР (1946). Заслужений діяч культури Білоруської РСР (1967). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Мінс. учит. ін­ститут (1939). Після війни працював у «Настаўніцкай газеце»; потім — у г. «Літаратура і мастацтва» завідувач від­ділу, відп. секр. (1946–51), заст. гол. ред. (1952–57). У 1951–52 — влас. кор. «Литературной газеты»; 1957– 72 — відп. секр. часопису «Полымя», 1972–78 — ст. ред. видавництва «Мастацкая літаратура». Друкувався від 1934. Автор зб.: «Шляхі» (1947), «Подых вясны» (1950), «Зоры вясен­нія» (1954), «Юнацтва» (1959), «Калючая ружа» (1962), «Асе­н­няя аповесць» (поема, 1965), «Дарыце цюльпаны» (1966), «Снежная балада» (ви­бране, 1968), «Тры багіні» (1973), «Белы бярэзнік» (1976), «Гараць лісты кляновыя» (1981), «Паэма журбы» (1987, про трагічні події 1930-х рр.). Писав гуморист. вірші (зб. «Кавалер Мікіта», 1967 та ін.). Усі твори Б. опубл. в Мінську. Основні мотиви творчості тісно повʼязані з нар.-поет. традицією — любов до Вітчизни, оспівува­н­ня краси рідної природи, морал.-етичні про­блеми, сумні спогади війни, утвердже­н­ня чесності й доброти. Схильність поета до сюжет. віршів, їх на­співність сприяли тому, що багато поезій Б. покладені на музику й набули широкої популярності. Автор лібрето багатьох білорус. опер та оперет. Пере­клав білорус. мовою окремі твори М. Рильського, А. Малишка, М. Нагнибіди, С. Олійника, С. Крижанівського, Л. Забашти, В. Лучука та ін. укр. поетів. Окремі твори Б. українською мовою пере­клали І. Драч, Є. Доломан, С. Литвин та ін.

Завантажити статтю