БАЧИ́НСЬКИЙ Георгій Олексі­йович (04. 12. 1936, Київ — 26. 08. 1996, Львів) — фахівець у галузі палеонтології й четвертин­ної геології. Д-р геогр. н. (1990). Закін. Львівський університет (1959). У 1960–68 брав участь як кер. загону Комплекс. карстової екс­педиції АН УРСР у від­крит­ті та досліджен­ні понад 760 карст. печер України, зокрема найбільших у світі гі­псових печер Поді­л­ля. У 1968, за декілька місяців до захисту доктор. дис., за активну участь у протиімперському русі шістдесятників був ви­гнаний з Ін­ституту зоології АН УРСР з фактичною забороною проводити наук. та пед. роботу. Працював у інж.-геол. організаціях Держбуду УРСР. Роз­робляв методики збира­н­ня, систематизації та по­втор. викори­ста­н­ня матеріалів інж.-геол. роз­відувань і скла­да­н­ня великомас­штаб. інж.-геол. карт насел. пунктів. У 1977, за сумісництвом, викладав у Львів. університеті. Від 1979 — в Ін­ституті приклад. про­блем механіки й математики АН УРСР, де 1980–85 очолював групу матем.-картогр. моделюва­н­ня соціоекосистем, що укладала Атлас природ. ресурсів Львівщини. Згодом працював у Львів. від­діл. Ін­ституту економіки АН УРСР (ст. н. с., пров. н. с.), де ви­вчав про­блеми від­носин люд. су­спільства з довкі­л­лям. 1990–96 — професор кафедри екології, озелене­н­ня та садово-парк. будівництва Укр. лісотех. університету у Львові. Від 1988 — чл. Між­нар. ін­ституту людської (соц.) екології (Каліфорнія, США). Широке ви­зна­н­ня отримали його стат­ті в ж. «Універсум»: «Чи залишиться Україна українською» (1995, № 9–10) та «Український шлях у майбутнє» (1996, № 3–4).