Башмак Михайло Хомич
БАШМА́К Михайло Хомич (11(23). 01. 1892, станиця Канівська, нині Краснодар. краю, РФ — 06. 04. 1976, Прага) — український бібліограф. Закін. училище в станиці Уманська і пед. курси у м. Новоросійськ. Від 1910 працював нар. учителем у станицях Гривенська та Іванівська. 1914 мобіліз. до армії. 1915 закін. школу прапорщиків у Тифлісі (нині Тбілісі); служив у 3-му Запороз. кінному полку Кубан. козачого війська. 1917 — депутат Кубан. Військ. і Крайової Рад. 1920 евакуювався на о-в Лемнос, звідки перебрався до м. Свілайнац (Сербія), де вчителював. 1923 переїхав до Праги. Закін. Укр. високий пед. інститут і дворічні курси при філос. факультеті Карлового університету. Бл. 30 р. працював у Слов’ян., Нац. та університет. б-ках Праги. Був особистим секр., розпорядником і зберігачем архіву ректора УВУ, кубан. історика Ф. Щербини. Автор чес. самовчителя української мови. Гол. праця — «Козача бібліографія», друкувалася у праз. г. «Казачий вестник» із продовженням у 1942– 44 укр. та рос. мовами.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Praktická učebnice ukrajinského jazyka. Praha, 1939; Просветитель Черноморского войска (Войсковой протоиерей о. Кирилл Васильевич Россинский) // Казачий вест. 1943. № 19; Черноморская войсковая гимназия // Там само. № 22; Козацькі культурні діячі. Щербина Федір Андрійович // Там само. 1945. № 2; Из писем В. Н. Орлу // Кубань: проблемы культуры и информатизации. 1999. № 4(15).
Рекомендована література
- Чумаченко В. Биограф казачьей эмиграции М. Х. Башмак // Информационная культура личности: прошлое, настоящее, будущее. Краснодар, 1996.