Баштанський район

БАШТА́НСЬКИЙ РА­ЙО́Н (1926–28 — Полтавський район) — район у східній частині Миколаївської області. Площа 1,7 тис. км². Насел. 41 434 особи (2001, складає 97,1 % до 1989): 87,7 % — українці, 6,9 % — росіяни, 3 % — білоруси, 1,5 % — молдавани, проживають також болгари, євреї, поляки, турки-месхетинці. У р-ні — м. Баштанка (райцентр) і 59 сільс. насел. пунктів. 1926 з частини сільрад Привільнен., Новобуз. та Микол. р-нів створ. Полтав. р-н. 7 лютого 1928 його перейм. на Баштанський, від січня 1959 йому під­порядковано низку сільських рад ліквідованого Привільнен. р-ну. Поверх­ня низовин­на, слаборозчленована. Корисні копалини: піски, глини. Гол. ріка — Інгул (з притокою Громоклією). Малі річки влітку пере­сихають. Пл. лісів 8,8 тис. га. Осн. земел. фонд — чорноземи. Б. р. належав до числа тих, які найбільше по­страждали від голодомору 1932–33, а с. Піски було навіть занесене за «саботува­н­ня хлібозаготівлі» на «Чорну дошку», що означало цілковиту екон. блокаду і виселе­н­ня «саботажників». Майже в кожному колго­спі була штатна посада «збирача трупів» — померлих скидали в ями по 10–20 осіб і засипали землею. А в цей час баштанська рай. г. «Під прапором Леніна» звітувала: «Повернуто в селі Леніне незакон­но одержаного хліба 23,6 ц, добровільно здано краденого хліба 6,7 ц, в селі Новоєгорівка — 52 ц, добровільно поверненого — 72 ц» (див. «Голод — геноцид 1933 року в Україні... Між­нар. наук.-теор. конф. Київ, 28 листоп. 1998 р. Матеріали», К.; Нью-Йорк, 2000). У галуз. структурі р-ну пріоритетне місце посідає с. госп-во, що спеціалізується на виробництві зерн. (пшениця, ячмінь, кукурудза) і тех. (соняшник, цукрові буряки) культур та мʼясо-молоч. скотарстві. Заг. пл. с.-г. угідь 146,2 тис. га, зокрема ріллі — 119,7 тис. га. У Б. р. працюють садівниче під­приємство «Зоря Інгулу», 70 с.-г. під­приємств, 561 фермер. госп-во, роз­таш. пере­важно в Баштанці. У р-ні — 29 заг.-осв. шк., 2 ПТУ; дит. муз. школа в Баштанці та її філіали в селах Інгулка, Піски, Вино­градівка, Лоцкине; ДЮСШ, Будинок дит. та юнац. творчості; центр. рай. лікарня, 3 дільничні лікарні, 6 лікувал. амбулаторій, 22 фельдшер. пункти, 3 психоневрол. інтернати, Будинок при­старілих. Є 2 Будинки культури, кінотеатр, 27 клубів, 26 б-к; спорт. комплекс, 2 стадіони, 53 спорт. май­данчики, 30 спорт­залів. У Б. р. діють музеї: крає­знавчий, історії с. Привільне, образотвор. та декор.-ужитк. мистецтва в с. Христофорівка. Є готель, від­діл. 4-х банків з роз­винутою мережею філіалів у сільс. насел. пунктах. У 17-ти насел. пунктах є реліг. громади, діють 23 церкви. На тер. р-ну виявлено числен­ні археол. памʼятки епохи мезоліту, бронзи, скіф. часів. Широко ві­домий курган «Осипова Могила» біля с. Новогеоргіївка. Серед уродженців Б. р.: письмен­ник О. Сизоненко (с. Новоолександрівка), Герої Рад. Союзу — М. Будюк, М. Гребенюк (обидва — с. Марʼянівка), І. Григорʼєв (с. Новоолександрівка), Г. Лебідь (с. Леніне), О. Летучий (с. Добре), І. Па­влов (с. Явкине), Г. Пєгов (с. Привільне), Б. Федорів (с. Новоєгорівка). У насел. пунктах р-ну встановлено 38 памʼятників воїнам, які загинули в період воєн. дій 1918–20 та в 2-й світ. війні.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю