Бедрій-Антей Анатоль Євгенович

БЕДРІ́Й-АНТЕ́Й Анатоль Євгенович (04. 05. 1931, Тернопіль — 31. 10. 1996, Міс­сіс­соґа, Канада) — політичний і громадський діяч, історик, журналіст. Під час 2-ї світової війни сімʼя виїхала до Німеч­чини. Закін. укр. реал. гімназію в Новому Ульмі (1949). Згодом пере­їхав до США. Вищу освіту здобув в університетах Сіт­тон Голл (Нью-Йорк, бакалавр із модер. історії Європи, магістр між­нар. взаємин) і Колумбія (магістр бібліотекарства) та в УВУ в Мюнхені (д-р філософії). Спів­засн. і активіст Товариства укр. студіюючої молоді ім. М. Міхновського, Спілки укр. молоді Америки, діяч Організації оборони чотирьох св­обід України (ООЧСУ), Укр. кон­грес. комітету Америки. Кер. сектору ідеології у Проводі ОУН, голова комісії з під­готовки Великих Зборів ОУН, гол. ред. органу ОУН «Шлях Пере­моги», чл. від­новленого Укр. Держ. Правлі­н­ня, засн. 30 червня 1941 у Львові. Від 1977 — в Канаді. Гол. ред. тижневика «Гомін України» (1979–80). Активіст Організації укр. визв. (державниц.) фронту Канади, Антибільшов. блоку народів (АБН) та ін. Досліджував історію ОУН (від кінця 1960-х рр. працював над нарисом про її діяльність у 1939–59, встиг під­готувати перші 3 роз­діли) і УПА, АБН, про­блеми культурології, політ. публіцистики, нац.-визв. революції, держ. будівництва в сучас. Україні, писав про життя, діяльність і творчу спадщину Т. Шевченка, Є. Маланюка, Ю. Липи, Д. Донцова, М. Міхновського, Є. Коновальця, С. Бандери, В. Горбового, Р. Рахман­ного, Б. Стебельського, С. Стебельського, Д. Купʼяка, В. Іванишина та ін. Автор числен. моно­графій, брошур, статей, пові­домлень і рец. у збірниках, журналах і газетах. Спів­працював із ви­да­н­нями «Національна трибуна», «Українська думка», «Вісник ООЧСУ», «The Ukrainian Review», «The Ukrainian Quarterly», «ABN Correspondence» тощо. Залишив архів та бібліотеку творів про нац.-визв. боротьбу.

Завантажити статтю