БЕ́ЕКМАН Владимир (Beekman Vladimir; 23. 08. 1929, Тал­лінн — 03. 10. 2009, там само) — естонський письмен­ник, пере­кладач. Чоловік Е. Беекман. Заслужений письмен­ник Естонії (1975). Закін. Тал­лінн. політех. ін­ститут (1953). Працював зав. ред. худож. літ-ри Держ. видавництва Естонії (1953– 56). Від 1968 — секр. правлі­н­ня, 1971–76 — 1-й секр., 1983–96 — голова правлі­н­ня СП Естонії. Автор поет. зб. «Laul noorusest» («Пісня про молодість», 1952), «Tee ellu» («Шлях у життя», 1955), «Tuul kanarbikus» («Вітер у вересі», 1958), «Linnutee» («Чумацький шлях», 1960), «Sinine tulp» («Синій тюльпан», 1965), «Olematu puu» («Антидерево», 1969; Літ. премія Естонії, 1970), «Rüsinatund» («Година пік», 1971), кн. вибр. віршів і поем «Pühvliluht» («Буйволова левада», 1974). Поеми «Ei lõpe tee» («Шлях, що не має кінця», 1959), «Ida-Euroopa valgus» («Світло Східної Європи», 1962), «Viis minutit» («Пʼять хвилин», 1964). Поезії Б. притаман­ні ніжна ліричність і пристрасна публіцистичність, медитаційність і емоц. без­посередність. Перший проз. твір Б. — істор. роман «Kurbade kivide linn» («Місто журного каменю», 1959; 1966). Від 2-ї пол. 60-х рр. інтенсивно працював у галузі романістики та подорож. есе­їстики, характер. рисами яких є наснажена публіцистичність і полемічність, історіософічна за­глибленість, філос. роз­важність, нещадна сатира. Найпомітніші з проз. творів — романи «Transiitreisija» («Транзитний пасажир», 1967), «Öölendurid» («Нічні пілоти», 1975), «Ja sada surma» («І сто смертей», 1978), «Eesli aasta» («Рік осла», 1979), «Koridor» («Коридор», 1982), «Narva kosk» («Нарвський водо­спад», 1986); книги подорож. вражень «Island, 1958» («Ісландія, 1958», 1959), «Sügis Rootsi kuningriigis» («Осінь у шведському королівстві», 1960), «Kauge maa — Brasiilia» («Далека країна — Бразилія», 1964), «Euroopa ristteedel» («На пере­хрестях Європи», 1965, у спів­авт. з Е. Беекман), «Maakera kuklapoolel» («На зворотньому боці земної кулі», 1977) та ін. Усі твори Б. опубл. в Тал­лін­ні. Пере­кладав твори швед., нім., гол­ланд., данських авторів. Брав участь у роботі 6-го зʼ­їзду письмен­ників України, де виголосив промову українською мовою. Пере­клав окремі поезії Т. Шевченка, П. Тичини, Д. Білоуса, Р. Братуня та ін. Автор присвяч. Т. Шевченкові поезії «Sõpruse lilled» («Квіти дружби», 1961; укр. пере­клад Д. Білоуса у кн. «Кобзарева зоря», К., 1984), створ. під враже­н­ням від шевченків. свят 1961 у Києві й Каневі, учасником яких він був. Окремі вірші для періодики пере­клав О. Завгородній.