Безпальки

Визначення і загальна характеристика

БЕЗПА́ЛЬКИ  — рід народних гончарів. Народилися й померли у с. Велика Грим’яча, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. Як майстри виточували на гончар. крузі характерні для місц. осередку горщики, макітри, глечики, тикви, миски, яндила, тазки, «гладжені» камінцем і оздобл. ритованими чи мальов. візерунками.

Йосип (? — після 1918) мав синів:

Мартина (? — ?),

Михайла (1862? — 1922(3)),

Степана (? — ?) та

Ілька (? — ?). У Мартина Йосиповича — сини

Петро (28. 06(11. 07). 1910 — 1944),

Михайло (? — ?),

Іван (? — ?); у Петра —

Іван (? — ?), у Михайла —

Іван (1926). Михайло Йосипович мав синів:

Андрія (1879(80) — 1938 (9)) та

Петра (07(19). 08. 1889 — 10. 05. 1961), від першого —

Степан (05(18). 10. 1912 — 25. 07. 1998), від другого —

Микита (28. 09. 1925). Вони добре виготовляли будь-які гончарні вироби. Петро Михайлович закін. церк.-приход. школу, учасник 1-ї світової війни, кавалер трьох Георгіївських золотих і срібної медалей, секр. сільради, вчитель лікнепу, бригадир у колгоспі, все життя гончарював, робив невеликий посуд і свистунці. Син його — Микита — за молодих літ гончарював у рідному селі, згодом працював на копальнях Донбасу (1960–79). Степан Йосипович мав сина

Тихона (? — ?) і внука

Федора (1910 — 18. 04. 1944, похов. у с. Воля-Велька, Польща). Сини Ілька Йосиповича:

Артем (1884 — 21. 03. 1958) та

Андрій (1889 — 18. 11. 1948), а в нього — син

Федір (17(30). 07. 1907 — 07. 01. 1980). В Артема Ільковича реквізували хату і все майно, бо не записався до колгоспу. Андрій Ількович працював гончарем у Грим’ячан. філії Комишнян. райпромкомбінату (1943–47).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю