Безпечний Іван Прокопович

БЕЗПЕ́ЧНИЙ Іван Прокопович (крипт.; І., І. Б.; 11. 11. 1909, с. Піщаний Брід, нині Добровеличків. р-ну Кіровогр. обл. — 18. 06. 1994, м. Ніаґара-он-де-Лейк, провінція Онтаріо, Канада) — літературознавець, критик, публіцист. Закін. Кременчуц. пед. технікум (1929), навч. у Кам’янец. пед. інституті (1935–37). Працював учителем, викл., зав. навч. частини фабрично-завод. тех. курсів, дир. навч.-курсового комбінату, від 1940 — старший викладач української мови та вченим секр. Львів, інституту рад. торгівлі. Підчас 2-ї світової війни — літ. ред. у львів. Укр. видавництві, де друкувалися часописи «Вечірня година», «Наші дні», «Дорога», «Малі друзі». Працював робітником на аеродромі Зайрінґ (побл. Відня), викл. української мови та літ-ри в укр. гімназії (Зх. Німеччина), референтом з питань культури в Реґенсбур. таборі для переміщ. осіб. Від 1950 — з родиною у Канаді (м. Ніаґара-он-де-Лейк). 1950–76 — робітник автомоб. компанії «General Моtors» (м. Сант-Кетеринс, провінція Онтаріо). Читав лекції на різних курсах, у клубах, на зібраннях. Співпрацював із часописами «Вільне слово», «Український голос», «Канадійський фармер», «Нові дні», «Молода Україна». У своїх працях викривав комуніст. колонізац. політику в Україні, тотальне зросійщення освіти, культури, побуту, дбав про підтримку громадами діаспори руху опору в Україні. У статтях, нарисах, рец., нотатках писав про культурне життя українців Канади, США, колонізатор. руїну в Україні. З активізацією руху опору в 1960-х pp. в Україні у статтях Б. посилюється аналіз складових нац. геноциду й способів протистояння йому. Викриваючи таємну політику більшовиків в Україні, Б. як очевидець і аналітик стверджує, що процес «українізації» у 1920-х pp. було спрямовано на утвердження їхньої ідеології. Автор передмов до збірок, рец. на праці та твори П. Одарченка, Я. Славутича, О. Гай-Головка, Д. Козія та ін. Видав підручник «Теорія літератури» (Торонто, 1984).

Завантажити статтю