Безуглий Данило Іванович
Визначення і загальна характеристика
БЕЗУ́ГЛИЙ Данило Іванович (10(23). 12. 1914, х. Іванівка, нині с. Чевельча Оржиц. р-ну Полтав. обл. — 29. 01. 1977, Київ) — живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972). Член СХУ (1943). Закін. Київ. худож. технікум (1934) і Київ. худож. інститут (1942; майстерня К. Трохименка). Учасник худож. виставок від 1943. Експонував твори у Польщі, Японії, Чехословаччині, Канаді, Швеції. Автор серій «Дніпробуд відновлюється» (1946–47), «Земля Закарпатська» (1946), «Мартенівський цех», «На морі Цимлянському» (обидві — 1951), «Відкриття Волго-Дону» (1960); картин «Дніпро форсовано» (1947), «Ранок» (1955), «Берізки» (1970), «Нащадок» (1975); композицій на Шевченків. тематику: «Т. Шевченко серед казахів» (1948), «Далеко від України» (1961), «В степу далекім, за Уралом» (1964), «Немає листів з України» (1965); низки етюдів, виконаних під час подорожей в Чехословаччині (1955), Індії (1957), Серед. Азії, Єгипті, країнах Балтії, Лівані, Італії, Франції, Швеції, на Кавказі (всі — 1959). Полотна Б. позначаються продуманою композицією, достовірністю зображеного, мажорною колірною гамою. Зберігаються в НХМ, Нац. музеї у Львові, Харків., Одес., Полтав., Сум., Черніг. ХМ, Алупкин. палаці-музеї, Лубен. галереї образотвор. мистецтва.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
