ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Бєлов Анатолій Антонович

БЄЛО́В Анатолій Антонович (справж. – Дубін; 03. 11. 1925, Москва – 27. 08. 2001, Київ) – артист балету, педагог. Народний артист України (1960). Син А. Бєлова. Навч. у Моск. та Київ. хореогр. училищах (1935–41). 1941–43 – арт. балету Київ. опери, 1944–45 – арт. Ансамблю пісні і танцю 1 -го Укр. фронту. Соліст (1945–64), репетитор Київ. (1964–67), Харків. (1968–69), Челябінського (1971–73) та Дніпроп. (1983–84) театрів опери та балету. Від 1994 – педагог відділ. класич. хореографії Укр. академії танцю, 1999–2001 – педагог Дит. AM. Віртуоз. виконавець укр. та класич. репертуару. Артист яскравого лірико-романт. плану, емоц. наснаги й актор. темпераменту. Танцював гротескові та характерні партії.

Партії: Лукаш, Перелесник («Лісова пісня» M. Скорульського), Паріс (Лілея» К. Данькевича), Паша («Маруся Богуславка» А. Свєчникова), Юрій («Ростислава» Г. Жуковського), Василь («Чорне золото» В. Гомоляки), Базиль («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Зиґфрід, Дезіре («Лебедине озеро», «Спляча красуня» П. Чайковського), Іванко («Горбоконик» Ч. Пунї), Ромео, Паріс («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва), Фрондосо («Лауренсія» О. Крейна).

Літ.: Станішевський Ю. Український балет. К., 1963; Диченко І. Балетна легенда – Анатолій Бєлов // Театр.-концерт. Київ. 1995. № 10; Анатолій Бєлов: Буклет. К., 1996; Станішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. Історія і сучасність. К., 2002.

Т. О. Швачко

Основні партії

Лукаш, Перелесник («Лісова пісня» M. Скорульського), Паріс (Лілея» К. Данькевича), Паша («Маруся Богуславка» А. Свєчникова), Юрій («Ростислава» Г. Жуковського), Василь («Чорне золото» В. Гомоляки), Базиль («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Зиґфрід, Дезіре («Лебедине озеро», «Спляча красуня» П. Чайковського), Іванко («Горбоконик» Ч. Пунї), Ромео, Паріс («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва), Фрондосо («Лауренсія» О. Крейна).

Рекомендована література

  1. Станішевський Ю. Український балет. К., 1963;
  2. Диченко І. Балетна легенда – Анатолій Бєлов // Театр.-концерт. Київ. 1995. № 10;
  3. Анатолій Бєлов: Буклет. К., 1996;
  4. Станішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. Історія і сучасність. К., 2002.
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Бєлов Анатолій Антонович / Т. О. Швачко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-41620

Том ЕСУ:

2-й

Дата виходу друком тому:

2003

Дата останньої редакції статті:

2003

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

41620

Кількість переглядів цього року:

18

Схожі статті

Мусорін
Людина  |  Том 22 | 2020
Л. В. Нейчева
Курилюк
Людина  |  Том 16 | 2016
М. М. Вантух
Малиновський
Людина  |  Том 18 | 2017
В. В. Залевський

Нагору