Бєлов Павло Олексійович
БЄЛО́В Павло Олексійович (18. 02. 1897, м. Шуя, нині Іванов. обл., РФ — 03. 12. 1962, Москва) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник воєн. дій 1918–20 та 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1918. Закін. Курси удосконалення команд, складу (1927), Військ. академію ім. М. Фрунзе (1933). На фронті від поч. війни. Відзначився у вересні–жовтні 1943 під час форсування Дніпра в р-ні с. Любеч (нині смт Ріпкин. р-ну Черніг. обл.), захоплення та розширення плацдарму. Після війни генерал-полковник Б. — на команд. посадах, 1955–60 — голова ДТСААФ. Депутат ВР СРСР 2–5–го скликань.