Бєльці

БЄ́ЛЬЦІ (молд. Bălți) — місто Молдови, райцентр. Знаходиться в пн. частині країни в місці злиття річок Реут і Реуцел, за 138 км від Кишинева. Площа 64,7 км². Насел. 176,5 тис. осіб (2004), з них молдавани — 41,7 %, українці — 25,5 %, росіяни — 24 %, проживають також гагаузи, болгари, євреї, білоруси, поляки, німці, цигани та ін. Найбільший транспорт. вузол на Пн. Молдови: залізниця (1894), аеропорт, автовокзал. Перша писемна згадка про Б. датована 1421. У 15 ст. Б. знищені татарами і до поч. 18 ст. згадок про Б. не було. Статус міста від 1818. Б. були центром Ясського, від 1887 — Бєльцького повітів. Б. належали Туреччині, Росії (1812–1918), Румунії (1918–40). Від 1940 — у складі Молдови. Б. — найбільший пром. центр на Пн. країни; розвинуті харч., легка, важка, буд. промисловості. У місті — 22 заг.-осв. шк., З школи-інтернати, 55 дитсадків, 4 ліцеї, 6 коледжів, 10 ПТУ, 3 ВНЗи; художні колективи «Леутарій», «Винтулєц», Драм. театр В. Александрі Музей історії та етнографії, картинна галерея. Пам’ятки архітектури: церква св. Миколая (1791–95), церква св. архангелів Михаїла та Гавриїла (1888), собор Костянтина та Олени (1924–35). Археол. пам’ятки: стародавні кургани, пам’ятки трипіл. культури. У Б. встановлено пам’ятники Т. Шевченку, В. Александрі. У Б. свого часу жили й працювали: нар. арт. СРСР М. Волонтір, д-р фіз.-мат. н. І. Гохберг, художник Л. Дубинівський, чемпіон світу В. Вакарчук, тричі Герої Рад. Союзу А. Покришкін та І. Кожедуб, двічі Герой Радянського Союзу І. Конєв, Герой Радянського Союзу П. Капралов. 1920 у Б. розміщувався табір для інтернов. вояків Армії УНР. У Бєльц. університеті ім. А. Руссо понад 10 р. існують каф. української мови та літ-ри, укр. відділ., де готують вчителів української мови та літ-ри. У Б. діють 2 укр. товариства, молодіжна організація «Анти», укр. молодіж. театр «Березіль», хор українські народні пісні «Криниченька»; виходять укр. газети «Промінь» і «Джерело».

Завантажити статтю