Коханенко Євген Теодорович

КОХАНЕ́НКО Євген Теодорович (справж. – Кохан; 10. 02. 1886, с. Винятинці, нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл. – 16. 10. 1955, Полтава) – ак­тор, режисер. Чоловік К. Коханенко. Заслужений артист УСРР (1930). Закін. учител. семінарію у Льво­ві (1905). Працював у Руському нар. театрі у Львові (1905–11, 1913–14, 1917–18), укр. драм. театрах Києва, Харкова, Вінниці, Умані (Київ. губ., нині Черкас. обл.), Одеси, Полтави, Ленінграда (нині С.-Петербург); Київ. укр. драм. театрі ім. І. Фран­ка (1922–24, 1931–46). Організатор і кер. 1-го робітн.-селян. театру на Одещині (1924–25), театру «Жовтень» у Ленінграді (1931–34).

Ролі: Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Лейба («Гайдама­ки» за Т. Шевченком), Півень («Дикта­тура» І. Микитенка), Антоніо («Багато галасу даремно» В. Шекспіра); у кіно – Мики­та Кіндратович («Крокувати зава­жать», 1930, реж. Г. Стабовий), Стах По­­плюйко («Люлі-люлі, дитино», 1932), При­ходько («Чарівний сад», 1935; обидва – реж. Л. Френкель), Антиквар («Криш­тале­вий палац», 1934, реж. Г. Грічер-Черіко­вер), Власник типографії («Троє з однієї ву­­лиці», 1936, реж. М. Шпиков­ський).

Вистави: «Лісова пісня» (1919, 1927), «Йоганна – жінка Хусова» (1921), «Одер­жима» (1922) Лесі Українки, «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра (1922, 1924).

Літ.: Медведик П. Життя на сцені // Комсомол. плем’я. 1966, 28 верес.; Його ж. Син хлібороба, чародій сце­ни // Вільне життя. 1967, 8 квіт.; Орлов­ський С. Євген Коханенко // Новини кіноекрану. 1969. № 11; Медведик П. Яскраві грані таланту // Ровесник. 1986, 11 лют.; Ревуцький В. В орбіті світового театру. К.; Х.; Нью-Йорк, 1995.

В. І. Олійник, О. С. Коваленко

Основні ролі

Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Лейба («Гайдама­ки» за Т. Шевченком), Півень («Дикта­тура» І. Микитенка), Антоніо («Багато галасу даремно» В. Шекспіра); у кіно – Мики­та Кіндратович («Крокувати зава­жать», 1930, реж. Г. Стабовий), Стах По­­плюйко («Люлі-люлі, дитино», 1932), При­ходько («Чарівний сад», 1935; обидва – реж. Л. Френкель), Антиквар («Криш­тале­вий палац», 1934, реж. Г. Грічер-Черіко­вер), Власник типографії («Троє з однієї ву­­лиці», 1936, реж. М. Шпиков­ський).

Основні вистави

«Лісова пісня» (1919, 1927), «Йоганна – жінка Хусова» (1921), «Одер­жима» (1922) Лесі Українки, «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра (1922, 1924).

Рекомендована література

1. Медведик П. Життя на сцені // Комсомол. плем’я. 1966, 28 верес.;
   Google Scholar Internet
2. Його ж. Син хлібороба, чародій сце­ни // Вільне життя. 1967, 8 квіт.;
   Google Scholar Internet
3. Орлов­ський С. Євген Коханенко // Новини кіноекрану. 1969. № 11;
   Google Scholar Internet
4. Медведик П. Яскраві грані таланту // Ровесник. 1986, 11 лют.;
   Google Scholar Internet
5. Ревуцький В. В орбіті світового театру. К.; Х.; Нью-Йорк, 1995.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю