Коханенко Євген Теодорович
КОХАНЕ́НКО Євген Теодорович (справж. — Кохан; 10. 02. 1886, с. Винятинці, нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл. — 16. 10. 1955, Полтава) — актор, режисер. Чоловік К. Коханенко. Заслужений артист УСРР (1930). Закін. учител. семінарію у Львові (1905). Працював у Руському нар. театрі у Львові (1905–11, 1913–14, 1917–18), укр. драм. театрах Києва, Харкова, Вінниці, Умані (Київ. губ., нині Черкас. обл.), Одеси, Полтави, Ленінграда (нині С.-Петербург); Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка (1922–24, 1931–46). Організатор і кер. 1-го робітн.-селян. театру на Одещині (1924–25), театру «Жовтень» у Ленінграді (1931–34).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Лейба («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Півень («Диктатура» І. Микитенка), Антоніо («Багато галасу даремно» В. Шекспіра); у кіно — Микита Кіндратович («Крокувати заважать», 1930, реж. Г. Стабовий), Стах Поплюйко («Люлі-люлі, дитино», 1932), Приходько («Чарівний сад», 1935; обидва — реж. Л. Френкель), Антиквар («Кришталевий палац», 1934, реж. Г. Грічер-Черіковер), Власник типографії («Троє з однієї вулиці», 1936, реж. М. Шпиковський).
- Основні вистави
- «Лісова пісня» (1919, 1927), «Йоганна — жінка Хусова» (1921), «Одержима» (1922) Лесі Українки, «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра (1922, 1924).
Рекомендована література
- Медведик П. Життя на сцені // Комсомол. плем’я. 1966, 28 верес.;
- Його ж. Син хлібороба, чародій сцени // Вільне життя. 1967, 8 квіт.;
- Орловський С. Євген Коханенко // Новини кіноекрану. 1969. № 11;
- Медведик П. Яскраві грані таланту // Ровесник. 1986, 11 лют.;
- Ревуцький В. В орбіті світового театру. К.; Х.; Нью-Йорк, 1995.
Завантажити статтю
