Бєляков Ігор Миколайович

Визначення і загальна характеристика

БЄЛЯКО́В Ігор Миколайович (03. 11. 1934, Москва — 06. 03. 1993, Київ, похов. у Москві) — кінооператор. Член СКІнУ (1966). Премія ім. М. Ломоносова АН СРСР (1969). Закін. ВДІК (1963). Відтоді оператор Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Зняв художні стрічки: «Суд іде» (1963), «Хочу вірити» (1965), «Всюди є небо», «Весняні етюди» (обидві — 1967), «Гольфстрім» (1968), «Варчина земля» (1969; диплом 1-го Всесоюз. фестивалю телефільмів, Москва, 1969), «Назвіть ураган "Марією"» (1970), «Лада з країни Берендеїв» (1971), «Тут нам жити» (1972), «Коли людина посміхнулась» (1973), т/ф «Червоний півень плімутрок» (1974), «Ральфе, здрастуй!» (1975), «На короткій хвилі» (1977), «Незрима робота» (1979), т/ф «Довгі дні, короткі тижні» (1980, 2 серії), т/ф «Сімейна справа» (1982, З серії); наук.-популярну картину «Наука про привиди» (1969; Ґран-Прі, золота медаль і диплом 1-го ступеня Міжнар. кінофестивалю, Будапешт, 1970; диплом 2-го ступеня і срібна медаль 4-го Всесоюз. кінофестивалю, Мінськ, 1970), д/ф «Анатолій Петрицький» (1970), т/ф «Карусель» (1983; Гол. приз телефестивалю «Злата Прага», 1984), «Мелодрама із замахом на вбивство» (1992), «Заручники страху» (1993) та ін.

Завантажити статтю