Биківня

БИКІВНЯ́ — селище на пів­нічно-східній околиці Києва, обабіч Чернігівського шосе. Тут у 1936–41 здійснювалося масове похова­н­ня осіб, ре­пресованих і страчених органами НКВС у Києві. Перші жертви, яких, як правило, привозили з Лукʼянівської вʼязниці, були захоронені в Б. ще на­прикінці 20-х pp. Буд-во спец. зони для таєм. поховань жертв комуніст. режиму роз­почалося 1936. З поч. 2-ї світової війни 1941 у Б. роз­стріляно велику групу вʼязнів із Києва. При цьому сліди злочинів ретельно ховалися. Вперше про похова­н­ня жертв комуніст. терору у Б. написав П. Кольмус у г. «Berliner Boersen-Zeitung» у вересні 1941. Тоді німці провели перші роз­копки, внаслідок яких на глиб. 0,5 м було зна­йдено спотворені людські тіла. На­ступні роз­копки на пл. бл. 15 тис. м² довели, що тут спішно було поховано тих вʼязнів Київ. вʼязниць, яких роз­стріляли із початком війни. 1944–45 у Б. працювала Держ. комісія із встановле­н­ня фактів злочинів нім.-фашист. загарбників. Вона оголосила, що у Б. поховані жертви нацистів. У 1971 на місці поховань почала працювати 2-а Держ. комісія, яка завершила свою роботу висновком про те, що у Б. поховані люди, знищені нацистами. Лише 1987 правда про биківнян. трагедію по­ступово почала від­криватися під тиском ініціатив громадськості і за сприя­н­ня СПУ. Було створ. 3-ю Держ. комісію на чолі з Міні­стром внутр. справ УРСР, якій доручили провести обстеже­н­ня ділянки місцевості, де виявлено останки загиблих. Не­вдовзі у ЗМІ зʼявилися пові­домле­н­ня про те, що у Б. знаходився фашист. концтабір, в якому гинули рад. люди. У травні 1988 у Б. від­крито санкціонов. владою пам ятник, на центр. камені якого викарбувано: «Вічна памʼять. Тут поховано 6329 радянських воїнів, партизанів, під­пільників, мирних громадян, закатованих фашистськими окупантами у 1941–1945 рр.». Після публікацій, що роз­кривали правду про Б., а особливо після ініціатив створеного істор.-просвітн. товариства «Меморіал» роз­почала роботу 4-а Держ. комісія, яка під­тиском фактів і свідчень очевидців ви­знала те, що у Б. поховано жертви комуніст. ре­пресій. 11 липня 1989 у пресі зʼявилося пові­домле­н­ня про заверше­н­ня роботи комісії, в якому було на­звано кількість похованих — 6783. На думку дослідників, ці дані неповні і у Б. поховано не менше 100 тис. осіб. Після зга­даного пові­домле­н­ня у липні 1989 напис на камені у Б. було збито, залишилися слова «Вічна памʼять». 10 травня 1990 у Биківнян. лісі встановлено великий дубовий хрест, у липні 1990 робітники одного з під­приємств м. Бровари встановили на узбіч­чі шосе пів­торатон­ну панель із написом «Могили ре­пресованих — 1 км». 30 квітня 1994 від­булося від­кри­т­тя Биківнян. мемор. комплексу. 22 травня 2001 за по­становою КМ України створ. Держ. істор.-мемор. заповід­ник «Биківнянські могили». 24 червня 2001 у рамках свого візиту в Україну Б. від­відав Папа Іван-Павло II.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю