Биков Леонід Миколайович
Визначення і загальна характеристика
БИ́КОВ Леонід Миколайович (27. 04. 1895, ст. Люботин, нині місто Харків. обл. — 18. 10. 1979, м. Тула, РФ) — гірничий інженер. Доктор технічних наук (1936), професор (1939). Закін. Дніпроп. гірн. інститут. Працював нач. вентиляції шахти; 1926–37 — у Макіїв. НДІ з безпеки робіт у гірн. промисловості: н. с. зав. станції пилу та газу, зав. фіз.-хім. лаб., заст. дир. з наукової роботи; у Свердлов. гірн. інституті: завідувач кафедри спец. курсів (від 1937), організатор і завідувач кафедри вентиляції. Від 1956 — у Тульському гірн. інституті на каф. вентиляції та техніки безпеки. Засн. наук. школи охорони довкілля й безпеки гірн. робіт у шахтах і рудниках. Праці присвяч. дослідженню газоносності вугіл. пластів і природи раптових викидів вугілля та газу в шахтах, вибухових властивостей вугіл. пилу, причинам виникнення ендоген. пожеж у вугіл. і мідноколчедан. шахтах, удосконаленню провітрювання шахт. 1932 вийшла у світ монографія «Изогазы и теория происхождения очагов внезапных выделений метана», що принесла Б. міжнар. визнання. Результати робіт з дослідж. раптових викидів у шахтах було покладено в основу «Правил безпеки у вугільних і сланцевих шахтах», що регламентують питання безпеки праці гірників.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теория и основные принципы эксплуатации пластов, склонных к внезапным выделениям газа. К., 1936; Эндогенные пожары и эксплуатация медноколчеданных месторождений. Москва, 1947; Рудничные пожары. Москва, 1953.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
