Биков Ролан Антонович
Визначення і загальна характеристика
БИ́КОВ Ролан Антонович (справж. — Роланд Анатолійович; 12. 11. 1929, Київ — 06. 10. 1998, Москва) — актор, режисер, громадський діяч. Народний артист СРСР (1990). Член СКін Росії. Закін. театр. училище при Театрі ім. Є. Вахтангова у Москві (1951). У1951–58 — актор і реж. Моск. ТЮГу. 1957 організував при Моск. університеті Студент, театр. 1958–60 — гол. реж. Ленінгр. театру ім. Ленін. комсомолу; від 1960 — на кіностудії «Мосфільм» (1986–90 — худож. кер. об’єдн. «Юність»). Від 1990 — худож. кер. на Вищих курсах реж. і сценаристів у Москві. Актор широкого творчого діапазону. Зіграв понад 100 ролей ексцентрич., сатирич., героїч., лірич. і соц. характеру. В Україні знявся у фільмах «Педагогічна поема», «Шляхи і долі» (обидва — 1955), «Вулицями комод водили» (1979), «Весільний подарунок» (1982, співреж.) та ін. Вирізняються його роботи у фільмах гострої морал. і громадян. проблематики: Акакій Акакійович Башмачкін («Шинель» за М. Гоголем, 1960), Скоморох («Андрій Рубльов», 1967), Савушкін («Мертвий сезон», 1968), «Служили двоє товаришів» (1969), «Дванадцять стільців» (1976), «Листи мертвої людини» (1986; Державна премія РРФСР, 1987), «Комісар» (1967, в прокаті від 1987), «Сірі вовки» (1992). Екранізував повість М. Гоголя «Ніс» (1977, зіграв 4 ролі). Як реж. розробив шляхи оновлення дит. кіно: театралізацію, зокрема в жанрі сучас. муз. казки («Айболить-66»), використання варіоекрану (вперше, 1975 — «Автомобіль, скрипка і собака Клякса») та ін. Залучав до актор. творчості дітей. Розробив методику роботи з ними в процесі зйомок, спрямовану на розвиток твор. здібностей і на відтворення в фільмі світу дитинства. Картини Б. «Сім няньок» (1962), «Увага, черепаха!» (1970; гол. приз Міжнар. кінофестивалю в Москві), «Телеграма» (1972), «Опудало» (1984; Державна премія СРСР, 1986), «Я сюди більше не повернусь» («Люба»; 1991, Бельгія) сформували напрям у кінематографі, пов’язаний із захистом дитинства як однієї з глобал. світ. проблем. Створення фільмів для дітей і юнацтва розглядав як сферу мистецтва особливої соц. значимості, звернену до батьків, суспільства, держави в інтересах екології люд. духу. Фільми за участі Б. і його режисер. роботи відзначені преміями на міжнар. фестивалях. Засн. і президент (від 1989) Міжнар. фонду розвитку кіно і телебачення для дітей та юнацтва (по смерті Б. — «Фонд Ролана Викова»).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Воспитание чувств // Экран 74-75. Москва, 1976; До и после «Чучела» // Юность. 1985. № 9.