Билінкін Федір Іванович

БИЛІ́НКІН Федір Іванович (12(24). 05. 1882, м. Твер, Росія — ?) — інженер-конструктор, один з піонерів літакобудування. Народився у сім’ї купця 2-ї гільдії. Навч. у Твер. реал. училищі (від 1892), Імператор. Микол. царськосільс. гімназії (1899–1903). У 1903 вступив на мех. факультет Київ. політех. інституту (КПІ). Захопився авіацією, вступив до секції повітроплавання при мех. гуртку. Виступав з лекціями та доповідями про літал. апарати. Восени 1909 збудував перший літак за схемою біплана братів Райт (довж. 8,5 м, двигун «Анзані» потуж. 25 к. с. 2 гвинти Шов’єра, розмах крил 12,5 м, їх пл. 50 м², маса 600 кг), який демонструвався на виставці літал. апаратів у Києві. Через недосконалість літак згорів під час випробування силової установки. Наступ. літал. апарат Б. сконструював разом із Ф. Терещенком, І. Сікорським та В. Григор’євим для повітроплавал. виставки у грудні 1909 — січні 1910 у Москві. Від 1910 Б. — чл. Київ. товариства повітроплавання. Спільно з І. Сікорським та В. Йорданом розробив аероплани БІС-1, БІС-2 (двигун «Анзані» потуж. відповідно 15 і 25 к. с. розмах крил 8 м, площа 24 м², маса 250 і 260 кг). Ці літаки мали недосконалу конструкцію, зокрема БІС-2 протримався у повітрі всього 12 сек. і пролетів 182 м. Друга самост. робота Б. (1910) — моноплан із трапецієподіб. крилом, двигуном «Анзані» потуж. 25 к. с. і гвинтом конструкції І. Сікорського. Застосовано передові схеми шасі та керування машиною. Моноплан піднімався на вис. 2 м і пролітав 200 м. У співпраці з І. Сікорським сконструював також аеросани. Остан. роботою Б. у галузі авіабудування був біплан, який за схемою планера нагадував літаки БІС, але мав складнішу конструкцію (мотор RAW, потуж. 50 к. с. крила прямокут. форми із розмахом 8 м з елеронами, шасі з пружин. амортизатором). У зв’язку з поганою роботою двигуна літак не піднявся у повітря. Вивчаючи у КПІ спецкурс двигунів, Б. захопився автомоб. двигунами та ідеєю застосування їх у авіації. У зв’язку з невдачами у літакобудуванні 1910–11, вибув на рік з КПІ для проходження військ. служби (1911–12, отримав звання прапорщика авіації). Після служби Б. продовжив навчання в КПІ. Під час 1-ї світової війни воював у 31-му авіац. загоні (від 1914). Після війни деякий час працював у Петрограді, потім повернувся в Україну. Вступив до КПІ для закінчення навчання (жовтень 1918), склав 3 екзамени і 3 проекти. Подальша доля невідома.

Завантажити статтю