БИЛЬЧИ́НСЬКИЙ Леонід Антонович (07. 01. 1924, м. Брест, нині Білорусь — 11. 07. 2011, Київ) — звукорежисер, педагог. Навч. у Брест. муз. училищі (1939–41), на оркестр. (кл. альта у І. Вакса) та істор.-теор. (викл. М. Дремлюга, М. Скорульський) ф-тах Київ. консерваторії (1946–51). У1951–56 по­єд­нував виконав. діяльність у кількох професій, орке­страх із викла­да­н­ням муз. дисциплін у серед. муз. закладах Києва. 1955 — науковий спів­робітник ІМФЕ АН УРСР. Від 1956 — звукорежисер вищої категорії Нац. радіокомпанії України. За сумісн. від 1970 — доцент струн­но-смичк. каф. Нац. муз. академії (кл. струн­ного квартету та альта), одночасно від 1994 викладав звукорежисуру в Київ. університеті театру, кіно і телебаче­н­ня. Б. — засн. вітчизн. звукореж. школи. Здійснив звукозаписи орган. та духов. музики, старовин. табулятур, роз­шифрованих К. Стеценком, М. Скориком, С. Людкевичем, М. Степаненком. Записав 17 квартетів і 9 симфоній Л. ван Бетговена, П. Чайковського під керівництвом диригентів І. Блажкова, В. Гнєдаша, М. Колес­си та ін. Б. — автор оркестровок і пере­кладень класич. творів для різних інструментів, зокрема для баяна з камер. та симф. орке­стром (твори Й.-С. Баха, Е. Ґріґа, В.-А. Моцарта, О. Скрябіна). Особливо вдалою є його інструментовка «11 етюдів у формі старовин­них танців» для фортепіано В. Косенка. Серед звукозаписів Б. — твори у виконан­ні спів­аків Б. Гмирі, Д. Гнатюка, Є. Чавдар, Г. Циполи; піаністів — Н. Вітте, Є. Ржанова, Р. Лисенко, О. Скринченка; серед багатьох інструмент. записів — раритетне викона­н­ня проф. О. Гороховим усіх скрипк. творів Н. Паґаніні (зокрема і тих, що знаходяться в рукописах). Багато творів, записаних Б., матрицовано й ви­дано платівками фірми «Мелодія». Деякі роботи Б. від­значені 1-ми та 2-ми преміями на між­нар. конкурсі «Концертіно-Прага». Його перші цифрові записи на компакт-дисках 5-ти симф. Б. Лятошинського (поч. 1990-х рр.) ви­знано одними з кращих у світі. Від 2002 Б. — почес. президент обʼ­єдн. виробників фоно­грам при НСКУ.