Бистрицький Євген Костянтинович
БИСТРИ́ЦЬКИЙ Євген Костянтинович (02. 01. 1948, м. Плявіняс, Латвія) — філософ, політолог, культуролог. Доктор філософських наук (1991). Орден Свободи (2018). Закін. Київський університет (1976). Після стажування в Інституті філософії АН СРСР (Москва) працює в Інституті філософії НАНУ (Київ): м. н. с. (1978–81), ст. н. с. (1981–89), від 1989 — завідувач відділу філософії культури, етики та естетики; за сумісн. від 1993 — завідувач кафедри культури соц.-гуманітар. дисциплін Нац. академії образотвор. мистецтва і архітектури; професор кафедри філософії Нац. університету «Києво-Могилян. академія» Наукові дослідження: теорія пізнання, питання люд. розуміння, буття людини в світі культури; методологія соц.-гуманітар. та природн. наук. Праці Б. продовжують гуманіст. традиції Київ. школи філософії 60–80-х рр. 20 ст., але тяжіють до феноменол.-герменевт. напряму сучас. філософії з особл. наголосом на значущість онтолог. проблематики. Останні праці присвяч. філос. питанням нац.-культур. відродження України, а також аналізу укр. культури як фактора політ, самоствердження нації. Від 1993 — завідувач відділу ж. «Політична думка», від 1995 — президент Всеукр. філос. фонду. 1998–2017 — виконав. дир. Міжнар. фонду «Відродження».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Наукове пізнання та проблема розуміння. К., 1986; Феномен личности: мировоззрение, бытие, культура. К., 1991; Буття людини в культурі: спроба онтологічного підходу. К., 1992 (співавтор); Онтологічні проблеми культури. К., 1994 (співавтор); Політологія пост-комунізму. К., 1995 (співавтор); Феномен української культури: методологічні засади осягнення. К., 1996; Конфлікт культур і філософія толерантності // Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби. К., 1997.