Бичко Валентин Васильович
БИЧКО́ Валентин Васильович (04(17). 04. 1912, Харків — 31. 10. 1994, Київ) — поет. Батько І. Бичка, чоловік Б. Бичко-Бєлової. Член СПУ (1938). Премії ім. М. Островського (1970), ім. Лесі Українки (1977). Закін. Харків. ІНО (1932). Працював учителем, зав. літ. частини Харків. ТЮГу ім. М. Горького, відп. ред. г. «Зірка» (від 1943), гол. ред. видавництва «Молодь» (1953–56), ред. ж. «Піонерія» (1957–59). Автор текстів пісень до фільму «Якщо любиш» (1959); збірок: «Матері на заводах» (О., 1932), «Першотравневий гість», «Сонце над головами» (обидві — Харків; Одеса, 1935), «Перекоп» (X.; О., 1937), «Я хоч невеличка» (X., 1938; К., 1950), «Веселі школярі» (X., 1941), «Веселка» (1946), «Вогнище», «Три сестри» (обидві — 1949), «Радянські кораблі» (1950), «Сонце зустрічаю» (1951), «Одне слово» (1952; 1953), «Як ми в таборі жили» (1952), «Літа піонерські» (1954), «Біля серця близько», «Розмова» (обидві — 1955), «Сонечко й Хмаринка» (1957), «Пісенька», «Син Жовтня» (обидві — 1959), «Літа дзвінкоголосі» (1960), «Він в серцях у нас» (1961), «Шкода», «То не маки цвітуть» (обидві — 1962), «Козачок», «Чому усі сміялися» (обидві — 1964), «Над озером зорі» (1965), «До нас прийшов Ленін», «Біля вечірнього вогню» (обидві — 1966), «Дід, баба та онуки» (1967), «Що буде завтра?» (1968), «Колір часу» (1974), «Відкриття» (1982), «Лірика» (1987; усі — Київ) та ін. Автор п’єси «Регламент — дві години» (X., 1932, Харків. перший держ. театр для дітей); літ.-крит. нарису «Н. Л. Забіла» (К., 1963); лібрето опер: «Перекоп» (співавтор), «Гайдамаки», «Загибель ескадри» (за п’єсою О. Корнійчука); перекладів: «Недоросток» Д. Фонвізіна (1934), «Легенда про Паганіні» В. Балашова (1976), «Міндаугас» Ю. Марцинкявічюса (1977). Поезії Б. відзначаються мелодійністю, близькістю до народнопісен. творчості.
Рекомендована література
- Чайковський Б. Валентин Бичко. К., 1970.
Завантажити статтю
Людина 
