Бібліографія природнича

БІБЛІОГРА́ФІЯ ПРИРОДНИ́ЧА — галузь бібліо­графії, яка подає ві­домості про природо­знавчу літературу. Роз­виток Б. п. в Україні починається від серед. 19 ст., коли було під­несе­н­ня усіх галузей наук. і культур. діяльності. Значну роль в історії вітчизн. бібліо­графії ві­діграло Київ. товариство природо­знавців, засн. 1869. На поч. 70-х рр. Товариство роз­почало випуск щорічних «Указателей рус­ской литературы по математике, чистым и прикладным естествен­ным наукам» за ред. М. Бунге (перші 18 вип.) та В. Совинського. Покажчики виходили 1872–1906 з пере­рвою (не ви­дані за 1892–99) і містили ві­домості про опубл. в Росії книги і періодику рос. та іноз. мовами. У 80-і рр. паралельно з Київ. товариством природо­знавців створе­н­ням поточ. бібліо­графії фіз.-матем. наук за­ймалося матем. від­діл. Новорос. товариства природо­знавців в Одесі, що друкувало матеріали в «Записках Новорос­сийского общества естествоиспытателей». Окремими ви­да­н­нями ви­йшли тільки два бібліогр. щорічники (1884–85).

Ретро­спективну Б. п. роз­робляли науковці Київ. товариства природо­знавців, Товариства дослідників Волині, Товариства подільських природо­знавців і любителів природи та ін., зокрема О. Прусевич «Материалы по библио­графии Подолии: Статьи и тр. по естеств. наукам: В 3-х вып.» (Каменец-Подольский, 1912), «Покажчик літератури по ви­вчен­ню природи Полтавщини» (П., 1918). Пізніше ви­йшов «Систематический указатель к “Трудам Общества испытателей природы при Харьковском университете” за 1869–1930 гг.» (Х., 1955) М. Швалба. Цін­ним бібліо­графічним джерелом були поточні крит.-бібліогр. огляди наук. вітчизн. та зарубіж. літ-ри, які друкувались в «Киевских университетских известиях». Київ. товариство с. господарства і с.-г. промисловості 1914– 16 видавало реферат. ж. «Вестник прикладной энтомологии». В З-х. Україні 1897–1939 виходив «Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ», в якому публікувалися дослідж. з математики, фізики, хімії, медицини, а також праці, присвяч. роз­роблен­ню укр. наук. термінології. Подавав збірник і бібліо­графію. У 1920-і рр. значний внесок у роз­виток Б. п. зробили П. Тутківський («Здобутки природничого обслідува­н­ня України за остан­ні десять років» // «Україна», 1924, № 1) та М. Шарлемань («Охорона природи [огляд за 1926]» // Там само, 1927, № 5; за 1927 // Там само, 1928, № 5). У цей час ж. «Українські медичні вісті» (1926, № 2) на­друкував «Бібліо­графію української книжки з медицини, природо­знавства та математики». 1930 у Києві був ви­друкований «Систематичний каталог ви­дань Всеукраїнської академії наук. 1918–1929» М. Іванченко та Я. Стешенко (пере­ви­даний у Чикаґо 1966 Д. Штогриним). Роком пізніше М. Сагарда під­готував як продовже­н­ня попереднього ви­да­н­ня «Каталог ви­дань Всеукраїнської академії наук за 1930 рік», ви­даний у Києві. Цим каталогом Видавництво ВУАН роз­почало випуск річних каталогів академії.

У 1970-і рр. ЦНБ АН УРСР опублікувала покажчики: «Ви­да­н­ня Академії наук УРСР (1919–1967): Фізикотех. та матем. науки» (К., 1970), «Ви­да­н­ня Академії наук УРСР (1919–1965): Науки про землю і космос: Хіміко-технол. та біол. науки» (К., 1971). Від 1976 ЦНБ АН УРСР видала 62 вип. щоквартальника «Охрана природы и рациональное использование природных ресурсов в Украинской ССР».

Інформація про бібліогр. покажчики з природн. наук пред­ставлена у покажчиках 2-го ступеня: «Матеріали до крає­знавчої бібліо­графії України. 1847–1929: Список бібліогр. пр., що стосуються окремих місцевостей УСРР, Бес­сарабії, Дону та Криму» (К., 1930) Ф. Максименка, «Бібліо­графія української бібліо­графії: Природозн. науки» (Л., 1934) Є. Пеленського, «Бібліотеко­знавство і бібліо­графія України» (К., від 1971), «Джерела україно­знавства: Вітчизн. бібліогр. джерела» (К., 1990, вип. 1), «Бібліо­графія бібліо­графічних посібників українських періодичних ви­дань» (К., 1998, вип. 2), а також ви­да­н­ня Книжк. палати України: «Літопис книг», «Літопис журнальних статей» та ін.

Поточну інформацію з різних галузей природо­знавства в СРСР збирав Всесоюз. ін­ститут наук. інформації (Москва), від 1953 він видавав реферат. журнали, в яких від­ображалися зарубіж. і рад. ви­да­н­ня, зокрема й українські. Укладено покажчики до окремих період. ви­дань з різних галузей природн. наук: «Систематический указатель статей, опубликован­ных в журнальных из­даниях Ин­ститута математики АН УССР. 1934–1968», «Записки Ін­ституту хімії Академії наук УРСР: Алфавіт. і предмет. покажч. до томів 1–9 за 1934–1948 рр.» (К., 1957), «Указатель к “Украинскому химическому журналу”. 1925–1954» (К., 1958, т. 1–20) та ін. Ін­ститут про­блем реєстрації інформації НАНУ від 1995 видає реферат. ж. «Джерело» (від 1999 — спільно з НБУВ — «Український реферативний журнал “Джерело”»), перша серія якого містить інформацію з природн. наук та медицини. Б. п. містить електрон­на база даних «Реферати наукових ви­дань України», роз­міщена на web-серверах НБУВ та Ін­ституту про­блем реєстрації інформації НАНУ. Від 1968 виходить серія «Біо­бібліо­графія вчених України», в якій опубл. бібліо­графії Ю. Митропольського, Є. Кондратюка, Ф. Овчаренка, Д. Зерова, А. Бабинця та ін. 1994–95 Одес. наук. бібліотека видала покажч. «Вчені вузів Одеси: Серія біо­бібліо­графічних довід­ників. О., 1994–2000: Природн. науки» (у 3-х вип.).

Завантажити статтю