Абіогенез

АБІОГЕНЕ́З (від а… і біогенез) — гіпотеза природного походже­н­ня життя на Землі шляхом послідовного хімічного ускладне­н­ня вуглецевих сполук та утворе­н­ня колоїдних роз­чинів у первин­ному океані. Внаслідок тривалого пере­дбіол. етапу еволюції сформувались осн. молекулярно-біол. системи, потім виникли первин­ні клітини і роз­почався клітин. етап роз­витку живих систем, який започаткував еволюцію видів. Екс­перим. під­стави А. полягають у тому, що за умов дії ультрафіолет. та іонізуючих променів, а також електр. роз­рядів на газ. суміш, за складом подібну до первин. атмо­сфери (наявність метану, оксидів азоту, вуглекислоти й парів води), у ній утворюються числен­ні орган. сполуки — деякі орган. кислоти, амінокислоти, цукри тощо. Коли утворювалися вихідні орган. сполуки, радіо­активність земної кори, інтенсивність ультрафіолет. променів та ін. чин­ників, від яких залежав синтез вуглец. сполук, були значно більшими ніж тепер. Для виникне­н­ня попередників первин. клітин (протоклітин) необхідні були локальні під­вищ. концентрації орган. речовин, що, за припуще­н­нями англ. вченого Дж. Бернала, досягалось завдяки вмістові певних алюмоферосилікатних мінералів у складі глин. Рос. учений О. Опарін роз­винув думку про участь у формуван­ні протоклітин багатомолекулярних систем, які він на­звав коацерватними краплинами. Їх можна отримати у штуч. умовах, що під­тверджує об­ґрунтованість гіпотези О. Опаріна. У складі біол. обʼєктів є такі складні молекулярні системи, спонтан­не утворе­н­ня яких з неорган. речовин мало­ймовірне, серед них — здатні до самовід­творе­н­ня (реплікації) комплекси ДНК з білками, системи матричного синтезу білк. молекул та ін. Загадковим у процесі походже­н­ня життя на Землі є те, що в побудові макромолекул і в метаболізмі беруть участь орган. речовини лише певного оберта­н­ня площини поляризації світла. Є спроби пояснити появу по­двійної спіралі молекули ДНК як наслідок радіац.-хім. пере­творень кри­сталів графіту з включе­н­ням до них атомів різних елементів. В. Вернадський уважав, що процес виникне­н­ня життя на Землі невід­ривно повʼязаний з одночас. формува­н­ням біо­сфери, бо життя за межами біо­сфери не існує. Склад живої природи від самого початку мав бути на­стільки складним, щоб виконувались гол. біо­геохім. функції (киснева, окиснювальна, концентрац. та ін.). Тому, за В. Вернадським, життя в процесі формува­н­ня біо­сфери повин­но виникнути не у формі одного якогось організму, а у ви­гляді такої їх сукупності, яка від­повід­ає геохім. функціям життя. Труднощі абіо­ген. поясне­н­ня походже­н­ня життя на Землі ще далекі від подола­н­ня — існує чимало різних гіпотез природ. механізмів, які лежать в основі процесів виникне­н­ня життя.

Завантажити статтю