Абрагамович Давид
АБРАГАМО́ВИЧ Давид (30. 04. 1839, с. Торговиця Пільна, нині с. Торговиця Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. – 24. 12. 1926, Львів) – громадський та політичний діяч, землевласник. З походження вірменин. Навч. у Станіслав. гімназії, пізніше – приватно. Активно діяв у Земській кредитній спілці, Галиц. рільничій спілці та Львів. повіт. раді, головою якої був бл. 25 років. У 1869–1918 – посол Галиц. крайового сейму, 1875–1918 – чл. та деякий час президент Посольської палати австр. парламенту (Ради держави), 1907–09 – міністр у справах Галичини австр. уряду; від 1919 – чл. польс. конституанти. Дійсний таємний радник (1898). Належав до грона провід. діячів землевласницько-консерватор. більшості Галиц. сейму у Львові та Польс. кола в австр. парламенті (від 1906 – голова). Безпосередньо перед 1-ю світ. війною належав до сеймової групи т. зв. автономістів (сх.-галиц. консерваторів), які за підтримки нац. демократів провалили заплановану намісником Бобжинським реформу виборчого закону, вважаючи її надто корисною для українців.
Літ.: Starzyński S. Abrahamowicz Dawid // Polski Słownik Biograficzny. Kraków, 1935. T. 1.
Ю. Гаврилюк
Рекомендована література
- Starzyński S. Abrahamowicz Dawid // Polski Słownik Biograficzny. Kraków, 1935. T. 1.
Людина 
