А́БРАМ Йосип (Йоже; Abram Josip, Jože; псевд. — Байда Козак, Трентар, Мо­стар; 02. 02. 1875, с. Штаньєль, Словенія — 22. 06. 1938, Любляна) — словенський письмен­ник, пере­кладач, шевченко­знавець. Закін. духовну семінарію в м. Ґориця (1899). Усе життя працював священиком у селах Примор. Словенії. 1895 у часописі «Dom in svet» (ч. 21) опубл. перший твір — романт. баладу «Ukrajinec», по­значену впливом поетики українські народні пісні; а 1898 в часописі для дітей «Angeljček» (ч. 7) — поезію «Rodnemu jeziku. Poleg maloruskega izvirnika», яка є пере­кладом вірша С. Воробкевича «Рідна мова»; обидва твори під­писані криптонімом «J. A.» Популярність А. принесли поет. перекл. творів Т. Шевченка. 1907 і 1908 в Любляні ви­йшов «Kobzar. Izbrane pesmi Tarasa Ševšenka», «Kobzar Tarasa Ševšenka. II del». До ви­да­н­ня уві­йшли 43 твори поета, серед них: «Катерина», «Причин­на», «Гайдамаки», «Заповіт», «Холодний яр», а також докладні роз­відки з історії України, зокрема гайдамац. руху, різних аспектів творчості Т. Шевченка. А. — автор статей, опубл. у часописі «Dom in svet»: «Ob Taras-Ševšenkovem grobu» (1901, ч. 5), «Slovenci v Rusinih» (1902, ч. 2), «Ukrajinsko vprašanje» (1905, ч. 7), «Maloruski narodne pesmi in kolomejke» (1907, ч. 2–3), «Taras Ševšenko. Ob stoletnici rojstva» (1914, ч. 6–8), «Mazepovec» (1917, ч. 5–6). В архіві митця зберігається в рукописі й датована 1909 порівняльна студія «Krščanska demokrata S. Gregorčič — Ševšenko», присвяч. зі­ставлен­ню філос., естет. і соц. мотивів у творчості духовно близьких словен. й укр. поетів. Чимало згадок про Т. Шевченка містять і такі публікації А., як «Janez Ostap Krek — zaporoški kozak» // «Naša moč», 1917–18, ч. 47, «Spomini na dr. Jan. Ev. Kreka» // «Mentor» 1926–27, ч. 3–10, «Dr. Janez Ev. Krek. Ob desetletnici smrti» («Koledar Goriške Mohorjeve družbe, 1928) тощо. Завдяки працям А. і його перекл. поезія Т. Шевченка на поч. 20 ст. стала ви­знач. явищем літ. і сусп. життя Словенії. 1997 упорядкована Й. Краґлем ви­йшла зб. друк. у періодиці за життя А. есеїв про словен. гори і словен. альпінізм «Moja Trenta».