АБЧУ́К Аврам Пінхусович (1897, Луцьк — 10. 10. 1937) — письмен­ник і критик. Закін. Київ. ІНО, працював вихователем у будинку без­притульних, н. с. Кабінету євр. культури при ВУАН. Належав до літ. організації ВУСПП, був одним з її секр. Брав участь у роботі 1-го Всесоюз. зʼ­їзду письмен­ників, на якому був обраний кер. євр. секції. Один з ред. ж. («Пролетарська література», 1928–32), згодом його правона­ступника — ж. «» («Змага­н­ня», 1935), був усунутий з посади як троцькіст. Писав мовою ідиш. Автор зб. новел, літ.-крит. праць, моно­графій. У циклі гуморист. оповідань («Гершл Шамай», К., 1929) та одноймен. романі (Х.; К., ч. 1 — 1931, ч. 2 — 1934) показав процес пере­творе­н­ня мешканців євр. містечок на пром. робітників. Його кн. («Нариси і матеріали з історії єврейського літературного руху в РРФСР», 1934) містить важливу інформацію з історії євр. літ-ри у пореволюц. Росії. Пере­кладав на ідиш твори І. Агола, О. Кожевникова, Б. Лавреньова та ін. У вересні 1937 заарешт. органами НКВС за стандарт. звинуваче­н­ням у під­рив. діяльності й шпигунстві; роз­стріл. у жовтні 1937; реабіліт. у 1956.