Абчук Аврам Пінхусович
АБЧУ́К
Аврам Пінхусович (1897, Луцьк — 10. 10. 1937) — письменник і критик. Закін. Київ. ІНО, працював вихователем у будинку безпритульних, н. с. Кабінету євр. культури при
ВУАН. Належав до літ. організації ВУСПП, був одним з її секр. Брав участь у роботі 1-го Всесоюз. з’їзду письменників, на якому був обраний кер. євр. секції. Один з ред. ж. 
(«Пролетарська література», 1928–32), згодом його правонаступника — ж. «
» («Змагання», 1935), був усунутий з посади як троцькіст. Писав мовою ідиш. Автор зб. новел, літ.-крит. праць, монографій. У циклі гуморист. оповідань 
(«Гершл Шамай», К., 1929) та одноймен. романі (Х.; К., ч. 1 — 1931, ч. 2 — 1934) показав процес перетворення мешканців євр. містечок на пром. робітників. Його кн. 
(«Нариси і матеріали з історії єврейського літературного руху в РРФСР», 1934) містить важливу інформацію з історії євр. літ-ри у пореволюц. Росії. Перекладав на ідиш твори
І. Агола, О. Кожевникова, Б. Лавреньова та ін. У вересні 1937 заарешт. органами НКВС за стандарт. звинуваченням у підрив. діяльності й шпигунстві; розстріл. у жовтні 1937; реабіліт. у 1956.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Страницы прошлого / Пер. с евр. Москва, 1965.
Рекомендована література
- Гордон С. А. Абчук // Страницы прошлого. Москва, 1965.
Завантажити статтю
Людина 