Аварія
АВА́РІЯ (італ. avaria; від араб. — пошкодження, шкода) — несподіване пошкодження, вихід із ладу транспортного засобу, машини тощо під час експлуатації; руйнування технічного устаткування, будівельних конструкцій, споруд. У перенос. значенні — нещасний випадок, невдача. А. може завдавати тілесних ушкоджень людям, спричинити їх загибель або заподіяти шкоду майну чи довкіллю. А. — наслідок порушення правил експлуатації відповід. об’єктів. Тер. України, порівняно з сусід. країнами, характеризується надзвичай. технол. навантаженням та впливом небезпеч. геол. явищ (просідання, зсуви ґрунтів, карстоутворення, абразія, підтоплення тощо). Аварійність підвищується значним зношенням осн. фондів, що характерне для всіх галузей нар. господарства України. Так, у вуг. промисловості майже 50 % шахт експлуатуються понад 50 років; 14 % трубопровід. мереж (заг. довжина яких становить понад 42 тис. км) уже відпрацювали свій амортизац. строк, а 44 % мають ненадійні або неякісні антикороз. покриття. З-понад 28 тис. мостів та шляхопроводів — 14 % потребують негай. ремонту, а 46 % не задовольняють вимог експлуатації, понад 30 % із них перебувають у передаварій. стані. 18 телевіз. веж у містах потребують негай. ремонту, тисячі обстежених пром. та житл. об’єктів — аварійно небезпечні і потребують розробки проектів укріплення та виконання відповід. ремонтно-реставрац. робіт. 1999 в Україні виникло 1277 надзвичай. ситуацій, в яких загинула 391 особа та 2045 поранено. Через незадовіл. тех. стан будівель і споруд органи держ. нагляду за охороною праці заборонили експлуатацію 6000 об’єктів. Статистика свідчить, що кількість А. зростає. Так, у 20 ст. понад половина (56 %) масштабних А. припадає на останні 10 років, третина — на 80-і рр. Зростає їх руйнів. ефект. А. супроводжуються небезпеч. екол. наслідками, наймасштабніша з них — на ЧАЕС 1986 — набула характеру катастрофи (див. Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції). Надзвичай. ситуаціями та ліквідацією наслідків значних А. займається Міністерство України з питань надзвичай. ситуацій та у справах захисту насел. від наслідків Чорнобил. катастрофи. Часто в технол. системах виникають регулярні порушення: витікання води у системах водопостачання, постійне недоочищення стіч. вод у системах очищення, регулярні аварійні викиди небезпеч. речовин в атмосферу на підприємствах тощо. Такі ситуації називають перманентною аварійністю. З часом вони переростають у значні А. Виділяють А. екол., що супроводжуються викидом у довкілля шкідливих речовин у розмірах, що становлять небезпеку для людей і живих організмів. В Україні розроблено нормативні акти, в яких подано перелік пром. об’єктів і речовин, що можуть викликати стан екол. А. Роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків шкідливої дії стихійних сил або сил техногенного характеру (повені, снігові замети, обледеніння, зсуви, руйнування будинків та ліній електропередач унаслідок ураганів, пожеж тощо), а також роботи, спрямовані на запобігання дії стихійних сил чи виходу з ладу машин, агрегатів, засобів транспорту, промислових об’єктів, житлових будинків та ін., називаються аварійно-рятув. та аварійно-відновлювальними роботами. Обсяги таких робіт визначаються масштабом заподіяної чи можливої шкоди. Аварійно-рятув. роботи проводять у місцях руйнування, зонах зараження хім. або ін. шкідл. речовинами, зонах підтоплення тощо. До аварійно-відновлюв. робіт належать заходи очищення зруйнов. середовищ, тимчасове відновлення пошкодж. або частково зруйнов. об’єктів і споруд та створення за короткий термін найнеобхідніших умов життєдіяльності насел. пунктів, що потрапили в зону надзвичай. ситуацій. Для виконання робіт із врятування людей під час аварій на шахтах (рудниках), нафтогазопромислах створено гірничорятувальні і газорятувальні частини.
Рекомендована література
- Ликвидация сложных подземных аварий. К., 1981;
- Характерные аварии и поломки технических средств. Москва, 1982;
- Яркин П. И. Общая авария. Калининград, 1991;
- Катастрофы и аварии: землетрясения, вулканы, цунами, пожары, железнодорожные, морские и авиационные катастрофы. Минск, 1996;
- Рудько Г. І., Яковлєв Є. О., Рогозін О. Л. Моніторинг процесонебезпечних територій та розрахунок ризику техноприродних аварій і катастроф. К., 1997;
- Гохберг А. Ю. Повышение экономической эффективности ведения аварийно-спасательных работ на предприятиях угольной промышленности. Д., 1997;
- Меры безопасности при ведении аварийно-спасательных работ на шахтах Украины: Инструкция. Д., 1997;
- Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях. К., 1998;
- Аварийность на предприятиях угольной промышленности Украины в 1990–97 гг.: Обзор. Д., 1998;
- Ликвидация аварий в угольных шахтах. Теория и практика. К., 1999.
Завантажити статтю
