Аведиков Петро Овдійович

АВЕДИ́КОВ Петро Овдійович (театр. псевд. — Аведиков-Авдієнко; 28. 05(09. 06).1899, м. Кременчук, нині Полтав. обл. — 18. 06. 1972, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл.) — актор. Заслужений артист УРСР (1951). Син О. та Є. Аведикових, брат В. Аведикова. Дебютував 1916 у трупі О. Суходольського. Працював у трупах І. Калиниченка, Б. Лучицького, С. Глазуненка, у театрі Політпросвіти під керівництвом І. Савченка-Львовського (Ставрополь, 1919–22), у Лівобереж. укр. драмі (Миколаїв, 1930– 33). Очолював Перший трудколектив укр. артистів ім. Т. Шевченка (Донбас, 1922–30), Перший Донец. робітн.-колгосп. театр (разом із В. Вороною; Горлівка, 1933–44), укр. муз.-драм. театри Артемівська (1947–49), Дніпродзержинська (1949–59). Актор вибухового темпераменту, імпульсив., але з глибинним проникненням у сутність образів, які втілював на сцені незалежно від їх характеру — героїчного чи побутово-комедійного. Вистави: «Комуна в степах», «97» М. Куліша, «Отрута» А. Луначарського, «Молода гвардія» за О. Фадєєвим (перша постановка в СРСР, 1947), «Підступність і кохання» Ф. Шіллера, «Мандат» М. Ердмана.

Завантажити статтю