Аверінцев Сергій Сергійович

Визначення і загальна характеристика

АВЕ́РІНЦЕВ Сергій Сергійович (Аверинцев Сергей Сергеевич; 10. 12. 1937, Москва — 21. 02. 2004, Відень, похов. у Москві) — російський культуролог, філолог, перекладач, мистецтвознавець та релігієзнавець. Доктор філол. н. (1978), академік РАН (2003), іноз. чл. НАНУ (2000). Державна премія СРСР (1990), Державна премія РФ (1996). Почесний доктор Нац. університету «Києво-Могилянська Академія» (1998). Закін. Моск. університет (1961). Понад 20 років працював у Інституті світ. літ-ри АН СРСР: завідувач відділу антич. літ-ри; від 1991 — завідувач відділу християн. культури Інституту історії світ. культури при Моск. університеті; викл. філос. факультету цього університету; водночас від 1994 — проф. Інституту славістики Віден. університету. Досліджував проблеми історії антич., пізньоантич., ранньохристиян., візант. культури та літ-ри; проблеми художньої творчості, історії рос. поезії 18–20 ст.; питання сх.-слов’ян. літ-р та взаємодії антич., візант. та середньовічної культур, мистецтва періоду Київ. держави; історії книги тощо. Перекладав з давньоєвр., давньогрец. («Плутарх. Сочинения», 1983; «Платон. Собрание соч.»: В 4-х т., 1985), лат., сирійс. («Многоценная жемчужина. Литературное творчество сирийцев, коптов и ромеев в 1 тыс. н. э.», 1994,), коптської та низки сучас. європ. мов. Праці А. справили вплив на культурологічні дослідження в інших народів СРСР, дістали світ. визнання та перекл. багатьма іноз. мовами. Всі зазначені праці А. видані у Москві.

Завантажити статтю