Аверченко Аркадій Тимофійович

АВЕ́РЧЕНКО Аркадій Тимофійович (15(27). 03. 1881, Севастополь — 12. 03. 1925, Прага) — прозаїк-гуморист, драматург і театральний критик. Здобув домашню освіту. Навч. у Севастоп. гімназії. Працював писарем у транспорт. конторі, службовцем АТ у Харкові, харків. г. «Южный край» (1903) та «Харьков. губ. ведомостях». 1906–07 — ред. сатир. ж. «Штык», що майже повністю складався з його влас. матеріалів. За публікацію антиурядових текстів і сатирич. малюнків журнал було оштрафовано і припинено його видання. Видав три числа ж. «Меч». Наприкінці 1907 переїхав до С.-Петербурга, друкувався в г. «Свободные мысли» та ж. «Стрекоза» (від 1908 — ред.), після реформування цього вид. в «Сатирикон» очолив його (від 1913 — «Новый Сатирикон»). Великим успіхом користувалися гуморист. оповідання, фейлетони та сатир. мініатюри, що увійшли до зб. «Зайчики на стене», «Веселые устрицы» (обидві — 1910), «Круги по воде», «Рассказы для выздоравливающих» (обидві — 1912, усі — С.-Петербург), «Одесские рассказы» (1915), «О маленьких для больших» (1916) та повість «Подходцев и двое других» (1917, усі — Петроград). Захоплено вітав Лютн. революцію і вороже поставився до більшовицького перевороту в жовтні 1917. «Новый Сатирикон», як і інші незалежні друк. органи, перестав існувати. Восени 1918 А. виїхав до Криму. Працював зав. літ. частиною Севастоп. театру «Дім актора», організував влас. театр. У квіт. 1920 емігрував до Стамбула. Від 1922 жив у Празі. У 20-х рр. видав кілька зб. оповідань: «Дюжина ножей в спину революции» (Париж, 1921), «Отдых на крапиве» (Варшава, 1924) та інші, а також гуморист. роман «Шутка мецената» (Прага, 1925). Гумор А. легкий, переважно побутовий, з яскраво вираженою буфонадністю, стихій. веселістю, оповідання здебільшого ґрунтуються на комізмі ситуацій. Твори А. друкувалися в Україні у багатьох виданнях як мовою оригіналу, так і в укр. перекл., зокрема в Літ.-науковому віснику, в газетах «Буковина», «Діло»; ставилися на укр. сцені, виконувалися з естради. 1912 у Коломиї вийшла українською мовою його зб. «Гуморески». Досвід А. — сатирика і гумориста — частково використаний у творчості Остапа Вишні.

Рекомендована література

1. Евстигнеева Л. Журнал «Сатирикон» и поэты-сатириконцы. Москва, 1968;
   Google Scholar Internet
2. Левицкий Д. А. Аркадий Аверченко. Жизненный путь. Вашингтон, 1973;
   Google Scholar Internet
3. Маценко Г. Аверченко Аркадій Тимофійович // Укр. журналістика в іменах. Л., 1996. Вип. 3.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю