Авер’янов Георгій Борисович
АВЕР’Я́НОВ Георгій Борисович (17. 11. 1930, с. Біляївка, нині місто Одес. обл. — 04. 06. 1991, Харків) — віолончеліст, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981). Державні нагороди СРСР. У 1944– 50 навч. у школі ім. П. Столярського (Одеса). Закін. Одес. консерваторію (1955) та аспірантуру при Київ. консерваторії (1958, кл. Г. Пеккера та Г. Васильєва). 1953–55 — викладач Одес. муз. шк.-десятирічки. У 1958–59 — старший викладач Львів. консерваторії; від 1959 — старший викладач, від 1969 — доцент, від 1984 — проф.; від 1968 — проректор із навч. роботи, від 1975 — ректор Харків. інституту мистецтв (ХІМ). Одночасно викладав у Харків. спец. муз. школі. Виховав плеяду талановитих віолончелістів, серед яких — В. Мальцев, Н. Клочко, В. Кругляков, С. Розсоха, А. Єздаков, О. Шапіро, М. Безрозум, М. Авер’янова. Заснував і очолював ансамбль віолончелістів ХІМ. Виступав із сольними концертами у Києві, Львові, Москві, Одесі, Харкові і як соліст симф. оркестру. Грав у складі струн. квартету Львів. консерваторії, тріо ХІМ. А. тяжів до емоційного романт. стилю, експресив. звучання, поєднання артистизму і філософічності, ліризму і вольового начала. А. — перший виконавець концертів для віолончелі і оркестру В. Губаренка і Д. Клебанова, які видані під його редакцією. Пам’яті А. присвяч. «Лірична музика» для віолончелі і камерного оркестру І. Ковача, 1991; 2-а соната для віолончелі і фортепіано В. Бібика, 1992; соната для віолончелі і фортепіано «Pro memoria» А. Гайденка, 1994.
Рекомендована література
- Беленкова І. Я. Талант народжує талант // КіЖ. 1970, 24 верес.;
- Черкашина М. Щаслива доля // ВХ. 1980, 19 листоп.;
- Щелкановцева Е. М. Г. Б. Аверьянов // Харьк. ин-т исск-в им. И. П. Котляревского. 1917–1992. Х., 1992;
- Її ж. Деякі риси виконавської та педагогічної системи Г. Б. Авер’янова // Муз. і театр. освіта на Україні: істор. та методол. аспекти: Мат. наук.-метод. конф. проф.-викл. складу ХІМ 28–29 груд. 1998 р. Х., 1998.
Завантажити статтю
Людина 
