Авіаметеообслуговування

Визначення і загальна характеристика

АВІАМЕТЕООБСЛУГО́ВУВАННЯ — своєчасне на­да­н­ня екіпажам повітряних суден, органам управлі­н­ня повітряним рухом та іншим органам, що повʼязані з планува­н­ням та забезпече­н­ням польотів, метеорологічної інформації, необхідної для викона­н­ня їхніх функцій. Гол. метою А. є сприя­н­ня без­пеці, регулярності та ефективності польотів. Роз­виток повітроплавства і авіації тісно повʼязаний з викори­ста­н­ням метео­інформації. Початок створе­н­ня А. покладено ще в царській Росії організацією центр. метеорол. станцій у Севастополі та Лібаві (нині Лієпая), що забезпечували польоти в р-нах Чорного і Балтій. морів. Перші регулярні польоти в Україні почались від серед. 20-х рр. 20 ст. Для їх обслуговува­н­ня залучувано метео­станції Укр. метеорол. служби та ін. ві­домств. До кін. 30-х рр. в А. використовували в основ. дані метеорол. спо­стережень біля поверх­ні Землі. Від поч. 40-х рр. від­бувається по­ступова централізація інформ. і прогностич. роботи. В Україні після визволе­н­ня тер. від нім. окупації організовуються спеціаліз. авіаметеорол. станції (АМС) в обл. центрах і деяких ін. містах (перші АМС створ. ще до війни в Харкові та Луганську). Значний вплив на роз­виток повітр. сполучень, зокрема на роз­виток метеорол. обслуговува­н­ня, справило створе­н­ня у 1944 Між­нар. організації цивіл. авіації (ІКАО), яка роз­робила стандарти і рекомендації для метеорол. обслуговува­н­ня авіації. Період 1940–60 характеризується широким залуче­н­ням даних, одержаних шляхом радіозондува­н­ня, про стан атмо­сфери на висотах. Подальший роз­виток А. повʼязаний з викори­ста­н­ням даних метеорол. радіолокаторів, метеорол. штуч. супутників Землі, із за­стосува­н­ням ЕОМ для роз­рахунків і скла­да­н­ня про­гнозів, автоматизацією певних ділянок системи А. Нині А. цивіл. авіації в Україні організовує Департамент гід­ро­метеорол. служби і моніторингу згідно з діючими нормат. документами. Оператив. органами Департаменту, що без­посередньо здійснюють А., є Український авіаметцентр (УАМЦ, м. Борис­піль), який є гол. метод. організацією, Київ. авіаметцентр, авіаційні метеорол. станції цивільні (АМСЦ) 1-го, 2-го, 3-го та 4-го роз­рядів та оперативні групи — всього 36 під­роз­ділів. Джерелами метеорол. інформації для А. є наземні метеорол., аерол. та радіолокац. спо­стереже­н­ня, що їх виконують без­посередньо на АМСЦ, а також дані держ. мережі метео­станцій і мережі зарубіж. станцій, дані метеорол. штуч. супутників Землі, що їх по радіо- та провід. ка­налах звʼязку пере­дають на АМС та АМСЦ. Важливим допоміж. джерелом інформації є дані з бортів літаків. Для оповіще­н­ня про небезпечні явища існує т. зв. штормове кільце, до якого належать метео­станції та метеопости, роз­таш. в радіусі бл. 200 км навколо кожної АМСЦ. На АМСЦ (АМС) складають про­гнози погоди і готують попередже­н­ня про небезпечні явища природи по своєму і прилеглих аеро­дромах, по р-нах польотів і маршрутах, зонах від­повід­альності. Метеопідроз­діли забезпечують командний, льотний та дис­петчер. склад аеропорту інформацією про фактич. стан погоди, метеоконсультаціями, про­гнозами погоди, попередже­н­нями та оповіще­н­нями про небезпечні для авіації явища погоди, аероклімат. зведе­н­нями. Льотним екіпажам незалежно від тривалості польоту надають інформацію про фактич. та очікуваний стан погоди в аеропортах вильоту, посадки та запасних, про аеросиноптичне становище за маршрутом польоту та ін. метео­інформацію. Нині роз­виток А. характеризується удосконале­н­ням систем збира­н­ня і обробки метео­інформації, автоматизацією певних ділянок. Робота в цьому напрямі під егідою ІКАО і Всесвіт. метеоролог. організації ведеться і в Україні. У низці аеропортів метеорол. спо­стереже­н­ня виконують за допомогою комплексних радіометрич. автоматиз. метео­станцій. Перші були встановлені в серед. 70-х рр. у Борис­полі та Сімферополі. Від 1996 почали використовувати більш удосконалені закордон­ні вимірювально-інформ. компʼютерні системи метео­спо­стережень (виробництва Фінляндії — аеропорти «Борис­піль» і «Гостомель» та Німеч­чини — «Київ»). 1999 аналог. системи роз­роблено в Україні і 2000 встановлено для дослідже­н­ня екс­плуатації в аеропортах Дні­пропетровська, Донецька і Львова. Із введе­н­ням у дію франц. супутникової інформаційної системи RETIM стало можливим оперативно в повному обсязі одержувати цифрову та карто­граф. інформацію про фактичну та про­гнозовану погоду в будь-якій точці земної кулі, що вкрай важливо для забезпече­н­ня між­континентал. польотів з аеропорту «Борис­піль». Планується створе­н­ня автоматиз. системи А., яка під­вищить якість метеорол. забезпече­н­ня польотів, зробить їх без­печнішими, регулярнішими та ефективнішими.

Літ.: Справочник инженера-синоптика. Ленин­град, 1986.

В. М. Шошин, Т. М. Щербуха

Завантажити статтю