Авлакоген

АВЛАКОГЕ́Н (від грец. αὖλαξ (αὔλακος) — борозна і ge/nov — народже­н­ня, походже­н­ня) — епіплатформен­на ровоподібна тектонічна структура роз­ломного походже­н­ня. Термін за­пропонував академік М. Шатський. Інша назва — ріфтоген. Утворюється внаслідок роз­тягне­н­ня земної кори шириною від кількох десятків до сотень кілометрів, довжиною в сотні і тисячі кілометрів і глибиною зануре­н­ня 1–6 км. А. складається з системи скидів і грабенів, які ступінчасто знижуються до осьової частини. Грабеноподіб. прогин (западина) звичайно заповнюється потуж. товщами континент. осадово-вулканоген­ними або морськими від­кладами, які з часом можуть бути дис­локовані. У процесі роз­витку А. мають симетр. або асиметр. будову, можуть роз­двоюватися, змінювати орієнтацію, сполучатися з ін. глибин. роз­ломами. Такі структури називаються лінеаментами, або мегарифтами. З А. часто повʼязані родовища нафти, газу, камʼяної солі та ін. корис. копалин. У межах України характерною авлакоген­ною структурою є Дні­пров.-Донец. А.

Завантажити статтю