Авлакоген
АВЛАКОГЕ́Н (від грец. αὖλαξ (αὔλακος) — борозна і ge/nov — народження, походження) — епіплатформенна ровоподібна тектонічна структура розломного походження. Термін запропонував академік М. Шатський. Інша назва — ріфтоген. Утворюється внаслідок розтягнення земної кори шириною від кількох десятків до сотень кілометрів, довжиною в сотні і тисячі кілометрів і глибиною занурення 1–6 км. А. складається з системи скидів і грабенів, які ступінчасто знижуються до осьової частини. Грабеноподіб. прогин (западина) звичайно заповнюється потуж. товщами континент. осадово-вулканогенними або морськими відкладами, які з часом можуть бути дислоковані. У процесі розвитку А. мають симетр. або асиметр. будову, можуть роздвоюватися, змінювати орієнтацію, сполучатися з ін. глибин. розломами. Такі структури називаються лінеаментами, або мегарифтами. З А. часто пов’язані родовища нафти, газу, кам’яної солі та ін. корис. копалин. У межах України характерною авлакогенною структурою є Дніпров.-Донец. А.
Рекомендована література
- Шатский Н. С. Избранные труды. Москва, 1964. Т. 2;
- Гавриш В. К. Глубиннные разломы, геотектоническое развитие и нефтегазоносность рифтогенов. К., 1974;
- Белоусов В. В. Геотектоника. Москва, 1976.
Завантажити статтю
