Аврахов Григорій Герасимович
АВРА́ХОВ Григорій Герасимович (05. 02. 1922, с. Попельнасте, нині Олександрій. р-ну Кіровогр. обл. — 27. 08. 2007, Київ) — літературознавець, текстолог. Учасник 2-ї світової війни. Кандидат педагогічних наук (1958). Закін. Криворіз. пед. інститут (1951). Працював у Черкас. пед. інституті (1956– 64), останні два роки — деканом філол. ф-ту. 1965–69 — завідувач кафедри укр. літ-ри, декан філол. факультету Ніжин. пед. інституту. 1971–73 — проректор Київ. інституту культури; від 1992 — викладач літ-ри в Київ. інституті удосконалення вчителів. За передачу до Чехословаччини фотокопії праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» звільнений з посади із забороною працювати у ВНЗах, друкуватися; було відхилено вже рекоменд. до захисту його доктор. дис. про творчість Лесі Українки. А. — ред. і автор коментарів 2-том. вид. «Леся Українка. Твори» (К., 1970, вступну статтю вилучено цензурою), кн. «Леся Українка. Семінарій» (К., 1971). В умовах жорсткої «опіки» КДБ здійснив дослідж. «Лірика Лесі Українки: проблеми текстології та історії друку» (1979, самвидав на правах рукопису). Автор низки статей про Т. Шевченка, серед яких — новатор. розкодування деяких текстів — «Архивірш трагічної перестороги (“Мені однаково, чи буду...”) та його коментатори», «Одна із недосліджених поезій Т. Шевченка “У перетику ходила”». Опублікував низку статей про Лесю Українку, досліджував творчість (переважно поетику форми) М. Старицького, Олени Пчілки, І. Нечуя-Левицького, М. Коцюбинського, О. Гончара, М. Шумила, Є. Маланюка, О. Ольжича, Яра Славутича, Л. Забашти, І. Чендея, Григора Тютюнника. Автор літ.-крит. статей про поезію постшістдесятників, теор. засади укр. сонетарства, новелістики. Окремі праці друковано в Чехії, Словаччині, Великій Британії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Вивчення драми-феєрії «Лісова пісня» в школі. К., 1957 (співавтор); Художня майстерність Лесі Українки: Лірика. К., 1964 (співавтор).
Рекомендована література
- Григорій Аврахов // СіЧ. 1993. № 2;
- Гнатенко В. «За титулами й чинами не ганявся». Григорієві Аврахову — 75 // ЛУ. 1997, 20 лют.;
- Ткач М. На грані самопожертви! // УС. 1997, 27 берез.;
- Гнатенко В. «Прислужництва не сповідував...» // Освіта. 1997, 26 берез., 2 квіт.
Завантажити статтю
Людина 
