АВТАРКІ́Я (від грец. αὐτάρκεια — незалежність, само­вдоволе­н­ня, вмі­н­ня вдовольнятися своїм) — у філософії: незалежність від речей зовнішнього світу або інших людей (Платон, Аристотель), жит­тєвий ідеал пред­ставників філософської школи стоїків. Мудрецеві-стоїкові «до­статньо самого себе»; в економіці: орієнтація на власні сили та від­межува­н­ня від взаємодії із зовнішніми економічними системами; у культурології: різновид опору по­ступові цивілізації через плека­н­ня традицій, що по­ступово втрачають реальну силу. Цей опір покликаний охороняти й зберігати неза­йманість ідеол. простору, витвореного у той чи ін. спосіб у минулому. За приклади можуть правити парт. або реліг. секти. В Україні багато елементів А. діяло до «від­лиги» (боротьба з такими науками, як генетика, кібернетика тощо), але чимало їх, часом у досить потвор. формі, спо­стерігалося й потім (боротьба з напрямами у моді, малярстві або поезії, окремими муз. жанрами, заборона окремих видів хорео­графії чи популяр. танців). Після «пере­будови» ознаки А. залишаються в нас лише на рівні певних груп інтелектуалів, залишкових ідеол. та творчих організацій, партій і деяких реліг. утворень.