Автокефалія

АВТОКЕФА́ЛІЯ (від авто… і κεφαλή — голова) — самоврядува­н­ня, повна само­стійність помісних православних церков, що ґрунтується на принципі «рівні серед рівних». Автокеф. церкви вперше виникли в сх. провінціях Рим. імперії в 4 ст., зокрема зʼявилися Антіохійська, Єрусалимська, Кон­стантинопольська і Олександрійська церкви, що здобули незалежність від влади Кон­стантинопольського патріарха, який був близький до візант. імператора і проводив його політику. Після виникне­н­ня автокеф. православ. церков згідно з церк. традицією за Кон­стантинопол. патріархом залишилося «перше місце по честі» у світ. православʼї. Нині в світі нараховується понад 24 автокеф. православ. церков, з них 15 ви­знані Вселенським Патріархом, а 7 — само­проголошені. В Україні проголосили себе автокефальними Українська Православна Церква Київського Патріархату та Українська Автокефальна Православна Церква.

Літ.: Боровой В. Церковь Христова, ее природа: Автокефальные поместные церкви // Журн. Моск. патриархии. 1993. № 10, 11; Дворкин А. Современ­ные православные церкви // Альфа и Омега. 1994. № 1; Єленський В. Є. Православʼя на­прикінці ХХ столі­т­тя // ЛіС. 1995. № 7; Саган О. Автокефалія. Між політикою і молитвою // Віче. 1995. № 10; Шмиман А. Знаменательная буря: Несколько мыслей об автокефалии, церковном пре­дании и эк­клезиологии // Альфа и Омега. 1996. № 2/3; Лотоцький О. Автокефалія: В 2-х т. Т. 1. Засади автокефалії. Т. 2. Нарис історії автокефальних церков. К., 1999.

М. М. Закович

Завантажити статтю