Автокефалія

АВТОКЕФА́ЛІЯ (від авто… і κεφαλή — голова) — самоврядування, повна самостійність помісних православних церков, що ґрунтується на принципі «рівні серед рівних». Автокеф. церкви вперше виникли в сх. провінціях Рим. імперії в 4 ст., зокрема з’явилися Антіохійська, Єрусалимська, Константинопольська і Олександрійська церкви, що здобули незалежність від влади Константинопольського патріарха, який був близький до візант. імператора і проводив його політику. Після виникнення автокеф. православ. церков згідно з церк. традицією за Константинопол. патріархом залишилося «перше місце по честі» у світ. православ’ї. Нині в світі нараховується понад 24 автокеф. православ. церков, з них 15 визнані Вселенським Патріархом, а 7 — самопроголошені. В Україні проголосили себе автокефальними Українська Православна Церква Київського Патріархату та Українська Автокефальна Православна Церква.

Рекомендована література

1. Боровой В. Церковь Христова, ее природа: Автокефальные поместные церкви // Журн. Моск. патриархии. 1993. № 10, 11;
   Google Scholar Internet
2. Дворкин А. Современные православные церкви // Альфа и Омега. 1994. № 1;
   Google Scholar Internet
3. Єленський В. Є. Православ’я наприкінці ХХ століття // ЛіС. 1995. № 7;
   Google Scholar Internet
4. Саган О. Автокефалія. Між політикою і молитвою // Віче. 1995. № 10;
   Google Scholar Internet
5. Шмиман А. Знаменательная буря: Несколько мыслей об автокефалии, церковном предании и экклезиологии // Альфа и Омега. 1996. № 2/3;
   Google Scholar Internet
6. Лотоцький О. Автокефалія: В 2-х т. Т. 1. Засади автокефалії. Т. 2. Нарис історії автокефальних церков. К., 1999.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю