Агентство

АГЕ́НТСТВО — організація, що виконує певні доруче­н­ня юридичних і (чи) фізичних осіб. Назву «А.» мають також пред­ставництва будь-якої основної (як правило, великої, ві­домої) організації чи установи, що об­стоює інтереси, веде справи, виконує доруче­н­ня цієї структури у певному регіоні держави чи в зарубіж. країні (напр., А. автотранс­порт., повітрофлот. чи судноплав. організацій, буд., торг. фірм, держ. органів, фінанс. громад. організацій). А. називають також ві­домства, створені при уряді країни для реалізації спец. чи локал. зав­дань тимчасового характеру. В Україні такі А. створює (реорганізує, ліквідує) КМ у тих галузях і сферах діяльності, де від­сутні від­повід­ні мін-ва (напр., при КМ України діє Нац. космічне агентство України). Найпоширенішими є А. інформаційні та рекламні.

Агентства інформаційні (А. і.) — організації, що на договірних засадах добирають, опрацьовують та по­стачають інформацію газетам, журналам, радіо, телебачен­ню, книжковим видавництвам, громадським організаціям та приватним особам. З появою період. преси виникла й про­блема по­стача­н­ня її інформацією. На поч. 19 ст. зʼявляється низка інформ. А.: франц. Havas (Гавас, Авас, 1835), амер. Associated Press (AP, Ас­сошіейтед Прес, 1848), нім. Wolf (Вольф, 1849), англ. Reuters Ltd (Рейтер, 1851) та ін. 1873 Франція, Англія та Німеч­чина уклали таємну угоду про роз­поділ між собою світ. ринку новин — з метою не допустити туди заокеан. колег. Але дедалі більша екон. міць США, політ. реалії, що склалися після 1-ї, а надто після 2-ї світової війни, руйнува­н­ня світ. колоніал. системи при­звели до пере­розподілу інформ. ринку світу. За даними ЮНЕСКО, нині нац. А. преси діють у понад 150-ти країнах. Їхня кількість зро­стає. Проте вони, навіть обʼ­єд­нані континентально, не можуть скласти гідну конкуренцію світ. лідерам новин. Так, Pan-african News Agency (PANA, Всеафр. інформ. агентство) виробляє за добу 2 тис. слів, тоді як амер. Ас­сошіейтед Прес — 18 млн слів. Тому азійські, афр., латиноамер. та ін. А. не мають великого впливу навіть у себе на батьківщині. А. і. подають свої матеріали «теле­графним» стилем, який фахівці називають принципом «оберненої піраміди»: гол. новина викладається в заголовку і першому речен­ні (рідше — у першому абзаці), на­ступні рече­н­ня чи абзаци містять додаткові по­дробиці гол. новини. Це робиться з огляду на обмеженість газет. (журн.) площі та ефір. часу. Якщо пові­домле­н­ня велике, ред. може скоротити матеріал. Історія принципу «оберненої піраміди», який ще називають принципом «ліду» (від англ. to lead — вести, бути попереду), сягає доби громадян. війни в США, коли результат однієї з вирішальних битв між Пів­ніч­чю та Пів­днем довго не був ві­домий нації через те, що журналісти мали в своєму роз­поряджен­ні теле­граф. звʼязок лише протягом 5 хв., після чого він пере­рвався на багато годин. Замість пере­дачі гол. новини тодішні журналісти, за традицією, витратили дорогоцін­ні хвилини на опис сходу сонця та бо­йових порядків обох армій. Від­тоді всі А. світу дотримуються в роботі принципу «ліду». А. і. класифікуються за характером по­даної інформації: про свою країну для вітчизн. преси; про свою країну для преси зарубіжної; про ін. країни для преси своєї країни; про ін. країни для преси ін. країн. До роз­ряду світових А. належать ті, які роз­по­всюджують інформацію усіх 4-х видів у глобал. мас­штабі. При цьому обовʼязкові показники — міль­йон­ний обсяг поширюв. інформації (у словах), кількість країн, де поширюється інформація цього А. (понад 100), наявність мит­тєвого звʼязку з ін. А. та багатомовність інформ. сервісу (англ., франц., нім., іспан., італ. і т. д.). Таких А. на планеті лише пʼять: амер. Ас­сошіейтед Прес (АП) та United Press International (UPI; Юнайтед Прес Інтернешнл; ЮПІ), британ. Рейтер, франц. France Presse (AFP; Франс Прес; АФП) і рос. ІТАР-ТАРС. До них упритул на­близилося китай. А. Сіньхуа, що поширює свою інформацію в 102-х країнах, але міль­йон. обсягу слів ще не має. А., здатні поширювати інформацію всіх 4-х видів у регіон. мас­штабі, належать до роз­ряду між­нар. регіон. А. Серед них — Сіньхуа, Prensa Latina (Pl, Agencia informativa Latinoamericana; Пренса Латина, Латиноамер. агентство), Telegrafska Agencija Nova Jugoslavija (Теле­граф. агентство Нова Югославія, ТАНЮГ) та ін. А., які працюють з інформацією перших 3-х на­званих видів, називають між­нар. нац. А. Серед них — більшість А. європ. країн, япон. Kyodo Tsushin (Кіодо Цусін) та ін. До них належить також Укрінформ. Інші А., що працюють пере­важно з інформацією перших двох видів, є нац. А. А. роз­різняються за статусом: державні (напр., Укр­інформ), ко­оперативні (напр., Ас­сошіейтед Прес, засн. якого є осн. одержувачі інформації — редакції низки амер. газет і журналів), громадські (рос. інформ. А. «Новости»), комерційні (ЮПІ). Гол. функціонал. ознакою, характерною для всіх А., є збира­н­ня інформації, при­знач. насамперед для преси, радіо і телебаче­н­ня, через власну кореспондент. мережу та пошире­н­ня її через перед­плату. Одна з ознак жит­тє­здатності А. — обсяг інформації, що поширюється на комерц. основі або на принципах взаємного обміну. Інформ. служби, що утримуються урядом, за­ймаються ви­да­н­ням інформ. бюлетенів, які (напр., у багатьох країнах Африки) фактично замінюють щоден­ні газети. Кілька сотень А. спеціалізуються на збиран­ні та роз­по­всюджен­ні новин, що стосуються вузьких галузей: економіки, туризму, метеорології, науки тощо. Пере­важна більшість А. збирає та роз­по­всюджує новини в межах своєї країни, одержуючи закордон­ну інформацію з перед­плачених ними вісників зарубіж. А. На цьому тлі особливо виділяються світові А., які фактично контролюють (у деяких регіонах монопольно) конвейєр новин, хоч би якої галузі людської діяльності вони стосувалися. Пере­важна більшість А. оприлюднює інформацію лише після під­твердже­н­ня її двома авторитет. інформ. А. Бувають і винятки. Напр., А. Франс Прес по­стійно змагається з Ас­сошіейтед Прес у швидкості пере­дачі новин. При цьому французи, аби випередити американців, до­зволяють собі час від часу оприлюднювати неперевірені факти. Тому протягом дня на інформ. стрічці АФП буває по кілька поправок. Американці, навпаки, вимагають від своїх вла­скорів і стрінґерів (по­стій. позаштат. журналістів, які працюють на конкретну редакцію і зарекомендували себе чесними, відп. працівниками) обовʼязкової пере­вірки кожного факту. А. обʼ­єд­нуються в між­нар. організації за територ. принципом. У Європі існує Europian Alliance of Press Agencies (EAAP; Європ. альянс агентств преси, ЄААП), до якого від кожної країни входить лише одне держ. А. (Україну ре­презентує Укр­інформ). В Азії працює Organization of Asia-Pacific News Association (OANA; Організація інформ. агенств країн Азії і Тихого океану, ОАНА), в Африці — Всеафр. інформ. агенство (ПАНА), на Близькому Сх. — Federation of Arab News Agencies (FANA; Федерація араб. інформ. агентств, ФАНА), Gulf News Agence (GNA; Інформ. агентство країн Перської затоки, ГНА), у Центр. та Пд. Америці — Accion de Sistemas Informativos Nacionales (ASIN; Організація нац. інформ. служб Лат. Америки, АСІН), Caribbean News Agency (CANA; Кариб. інформ. агентство, КАНА), Пренса Латина (ПЛ), Agencia Latinoamericana de Servicios Especiales de informacion (ALASEI; Латиноамер. агентство спец. інформації, АЛАСЕІ). Крім цього, є News Agencies Pool of Nonа-ligned Countries (Pool, інформ. агентство країн, що не при­єд­налися, ПУЛ). Усі вони намагаються будувати свою роботу на основі вільного та збалансов. потоку обʼєкт. та вірогід. інформації, прагнучи утверджувати самобутню нац. культуру своїх країн. В Україні до здобу­т­тя незалежності існувало інформ. Радіотеле­графне агентство України (філія ТАРС). Після роз­паду СРСР це А. стало держ. нац. інформ. А. — Укр­інформ. Крім нього, виникло багато недерж. та комерц. А.: Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН), Інтерфакс-Україна, УНІАР тощо. Для всіх укр. А. про­блемами є створе­н­ня та утрима­н­ня власних кореспондент. пунктів за кордоном, від­сутність або брак надійної і швидкісної техніки для пере­дачі й пошире­н­ня пові­домлень, змістовне наповне­н­ня власних баз даних. Роз­вʼяза­н­ня цих про­блем до­зволить Україні посісти належне місце у світових інформ. потоках.

О. К. Мелещенко

Агентства рекламні (А. р.) — установи, що за­ймаються виготовле­н­ням та пошире­н­ням реклами, тобто неперсоніфікованим пошире­н­ням інформації на різноманітних носіях про товари, послуги, ідеї тощо. Складаються з творчого від­ділу, що за­ймається роз­робле­н­ням та виготовле­н­ням оголошень; від­ділу засобів реклами, від­повід­альних за вибір засобів реклами і роз­міще­н­ня оголошень; дослідниц. від­ділу, що ви­вчає характеристики і потреби аудиторії та комерц. від­ділу, що за­ймається комерц. пита­н­нями діяльності агентств. А. р. є актив. учасниками процесу збуту, вони мають пере­конати споживача, що рекламов. продукт заслуговує на його увагу. Для цього вишукуються засоби виділе­н­ня продукту на фоні ін. А. р. можуть рекламувати продукт в ЗМІ, здійснювати зовн. (світлові та неонові вивіски, рекламні щити, стенди тощо) та внутр. (всередині приміщень) рекламу, роз­міщувати рекламні оголоше­н­ня на транс­порті, сувенірах тощо. А. р. здійснюють комплексне рекламне обслуговува­н­ня або спеціалізуються на певному виді. Серед них виділяють: рекламно-інформ. (центри, бюро, компанії, групи), рекламно-полі­граф. агенції, рекламно-консультац. центри, рекламно-модел., рекламно-продюсер. та туристично-рекламні агентства та ін. За зайнятістю виділяють самост. рекламні А. та від­діли реклами в установах і організаціях; спеціаліз. рекламно-видавничі ЗМІ та від­діли реклами в ЗМІ. Ринок реклам. послуг в Україні стрімко зро­стає і набуває вагомого значе­н­ня у формуван­ні ринк. від­носин. Зро­стає й мережа різноманіт. А. р. Лише у Києві їх нараховується понад 100, а разом з реклам. від­ділами установ та організацій — бл. 600. А. р. діють від­повід­но до Закону України «Про рекламу».

Т. В. Гуртовенко

Завантажити статтю