Агентство

Визначення і загальна характеристика

АГЕ́НТСТВО  — організація, що виконує певні доручення юридичних і (чи) фізичних осіб. Назву «А.» мають також представництва будь-якої основної (як правило, великої, відомої) організації чи установи, що обстоює інтереси, веде справи, виконує доручення цієї структури у певному регіоні держави чи в зарубіж. країні (напр., А. автотранспорт., повітрофлот. чи судноплав. організацій, буд., торг. фірм, держ. органів, фінанс. громад. організацій). А. називають також відомства, створені при уряді країни для реалізації спец. чи локал. завдань тимчасового характеру. В Україні такі А. створює (реорганізує, ліквідує) КМ у тих галузях і сферах діяльності, де відсутні відповідні мін-ва (напр., при КМ України діє Нац. космічне агентство України). Найпоширенішими є А. інформаційні та рекламні.

Агентства інформаційні (А. і.)  — організації, що на договірних засадах добирають, опрацьовують та постачають інформацію газетам, журналам, радіо, телебаченню, книжковим видавництвам, громадським організаціям та приватним особам. З появою період. преси виникла й проблема постачання її інформацією. На поч. 19 ст. з’являється низка інформ. А.: франц. Havas (Гавас, Авас, 1835), амер. Associated Press (AP, Ассошіейтед Прес, 1848), нім. Wolf (Вольф, 1849), англ. Reuters Ltd (Рейтер, 1851) та ін. 1873 Франція, Англія та Німеччина уклали таємну угоду про розподіл між собою світ. ринку новин — з метою не допустити туди заокеан. колег. Але дедалі більша екон. міць США, політ. реалії, що склалися після 1-ї, а надто після 2-ї світової війни, руйнування світ. колоніал. системи призвели до перерозподілу інформ. ринку світу. За даними ЮНЕСКО, нині нац. А. преси діють у понад 150-ти країнах. Їхня кількість зростає. Проте вони, навіть об’єднані континентально, не можуть скласти гідну конкуренцію світ. лідерам новин. Так, Pan-african News Agency (PANA, Всеафр. інформ. агентство) виробляє за добу 2 тис. слів, тоді як амер. Ассошіейтед Прес — 18 млн слів. Тому азійські, афр., латиноамер. та ін. А. не мають великого впливу навіть у себе на батьківщині. А. і. подають свої матеріали «телеграфним» стилем, який фахівці називають принципом «оберненої піраміди»: гол. новина викладається в заголовку і першому реченні (рідше — у першому абзаці), наступні речення чи абзаци містять додаткові подробиці гол. новини. Це робиться з огляду на обмеженість газет. (журн.) площі та ефір. часу. Якщо повідомлення велике, ред. може скоротити матеріал. Історія принципу «оберненої піраміди», який ще називають принципом «ліду» (від англ. to lead — вести, бути попереду), сягає доби громадян. війни в США, коли результат однієї з вирішальних битв між Північчю та Півднем довго не був відомий нації через те, що журналісти мали в своєму розпорядженні телеграф. зв’язок лише протягом 5 хв., після чого він перервався на багато годин. Замість передачі гол. новини тодішні журналісти, за традицією, витратили дорогоцінні хвилини на опис сходу сонця та бойових порядків обох армій. Відтоді всі А. світу дотримуються в роботі принципу «ліду». А. і. класифікуються за характером поданої інформації: про свою країну для вітчизн. преси; про свою країну для преси зарубіжної; про ін. країни для преси своєї країни; про ін. країни для преси ін. країн. До розряду світових А. належать ті, які розповсюджують інформацію усіх 4-х видів у глобал. масштабі. При цьому обов’язкові показники — мільйонний обсяг поширюв. інформації (у словах), кількість країн, де поширюється інформація цього А. (понад 100), наявність миттєвого зв’язку з ін. А. та багатомовність інформ. сервісу (англ., франц., нім., іспан., італ. і т. д.). Таких А. на планеті лише п’ять: амер. Ассошіейтед Прес (АП) та United Press International (UPI; Юнайтед Прес Інтернешнл; ЮПІ), британ. Рейтер, франц. France Presse (AFP; Франс Прес; АФП) і рос. ІТАР-ТАРС. До них упритул наблизилося китай. А. Сіньхуа, що поширює свою інформацію в 102-х країнах, але мільйон. обсягу слів ще не має. А., здатні поширювати інформацію всіх 4-х видів у регіон. масштабі, належать до розряду міжнар. регіон. А. Серед них — Сіньхуа, Prensa Latina (Pl, Agencia informativa Latinoamericana; Пренса Латина, Латиноамер. агентство), Telegrafska Agencija Nova Jugoslavija (Телеграф. агентство Нова Югославія, ТАНЮГ) та ін. А., які працюють з інформацією перших 3-х названих видів, називають міжнар. нац. А. Серед них — більшість А. європ. країн, япон. Kyodo Tsushin (Кіодо Цусін) та ін. До них належить також Укрінформ. Інші А., що працюють переважно з інформацією перших двох видів, є нац. А. А. розрізняються за статусом: державні (напр., Укрінформ), кооперативні (напр., Ассошіейтед Прес, засн. якого є осн. одержувачі інформації — редакції низки амер. газет і журналів), громадські (рос. інформ. А. «Новости»), комерційні (ЮПІ). Гол. функціонал. ознакою, характерною для всіх А., є збирання інформації, признач. насамперед для преси, радіо і телебачення, через власну кореспондент. мережу та поширення її через передплату. Одна з ознак життєздатності А. — обсяг інформації, що поширюється на комерц. основі або на принципах взаємного обміну. Інформ. служби, що утримуються урядом, займаються виданням інформ. бюлетенів, які (напр., у багатьох країнах Африки) фактично замінюють щоденні газети. Кілька сотень А. спеціалізуються на збиранні та розповсюдженні новин, що стосуються вузьких галузей: економіки, туризму, метеорології, науки тощо. Переважна більшість А. збирає та розповсюджує новини в межах своєї країни, одержуючи закордонну інформацію з передплачених ними вісників зарубіж. А. На цьому тлі особливо виділяються світові А., які фактично контролюють (у деяких регіонах монопольно) конвейєр новин, хоч би якої галузі людської діяльності вони стосувалися. Переважна більшість А. оприлюднює інформацію лише після підтвердження її двома авторитет. інформ. А. Бувають і винятки. Напр., А. Франс Прес постійно змагається з Ассошіейтед Прес у швидкості передачі новин. При цьому французи, аби випередити американців, дозволяють собі час від часу оприлюднювати неперевірені факти. Тому протягом дня на інформ. стрічці АФП буває по кілька поправок. Американці, навпаки, вимагають від своїх власкорів і стрінґерів (постій. позаштат. журналістів, які працюють на конкретну редакцію і зарекомендували себе чесними, відп. працівниками) обов’язкової перевірки кожного факту. А. об’єднуються в міжнар. організації за територ. принципом. У Європі існує Europian Alliance of Press Agencies (EAAP; Європ. альянс агентств преси, ЄААП), до якого від кожної країни входить лише одне держ. А. (Україну репрезентує Укрінформ). В Азії працює Organization of Asia-Pacific News Association (OANA; Організація інформ. агенств країн Азії і Тихого океану, ОАНА), в Африці — Всеафр. інформ. агенство (ПАНА), на Близькому Сх. — Federation of Arab News Agencies (FANA; Федерація араб. інформ. агентств, ФАНА), Gulf News Agence (GNA; Інформ. агентство країн Перської затоки, ГНА), у Центр. та Пд. Америці — Accion de Sistemas Informativos Nacionales (ASIN; Організація нац. інформ. служб Лат. Америки, АСІН), Caribbean News Agency (CANA; Кариб. інформ. агентство, КАНА), Пренса Латина (ПЛ), Agencia Latinoamericana de Servicios Especiales de informacion (ALASEI; Латиноамер. агентство спец. інформації, АЛАСЕІ). Крім цього, є News Agencies Pool of Nonа-ligned Countries (Pool, інформ. агентство країн, що не приєдналися, ПУЛ). Усі вони намагаються будувати свою роботу на основі вільного та збалансов. потоку об’єкт. та вірогід. інформації, прагнучи утверджувати самобутню нац. культуру своїх країн. В Україні до здобуття незалежності існувало інформ. Радіотелеграфне агентство України (філія ТАРС). Після розпаду СРСР це А. стало держ. нац. інформ. А. — Укрінформ. Крім нього, виникло багато недерж. та комерц. А.: Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН), Інтерфакс-Україна, УНІАР тощо. Для всіх укр. А. проблемами є створення та утримання власних кореспондент. пунктів за кордоном, відсутність або брак надійної і швидкісної техніки для передачі й поширення повідомлень, змістовне наповнення власних баз даних. Розв’язання цих проблем дозволить Україні посісти належне місце у світових інформ. потоках.

О. К. Мелещенко

Агентства рекламні (А. р.) — установи, що займаються виготовленням та поширенням реклами, тобто неперсоніфікованим поширенням інформації на різноманітних носіях про товари, послуги, ідеї тощо. Складаються з творчого відділу, що займається розробленням та виготовленням оголошень; відділу засобів реклами, відповідальних за вибір засобів реклами і розміщення оголошень; дослідниц. відділу, що вивчає характеристики і потреби аудиторії та комерц. відділу, що займається комерц. питаннями діяльності агентств. А. р. є актив. учасниками процесу збуту, вони мають переконати споживача, що рекламов. продукт заслуговує на його увагу. Для цього вишукуються засоби виділення продукту на фоні ін. А. р. можуть рекламувати продукт в ЗМІ, здійснювати зовн. (світлові та неонові вивіски, рекламні щити, стенди тощо) та внутр. (всередині приміщень) рекламу, розміщувати рекламні оголошення на транспорті, сувенірах тощо. А. р. здійснюють комплексне рекламне обслуговування або спеціалізуються на певному виді. Серед них виділяють: рекламно-інформ. (центри, бюро, компанії, групи), рекламно-поліграф. агенції, рекламно-консультац. центри, рекламно-модел., рекламно-продюсер. та туристично-рекламні агентства та ін. За зайнятістю виділяють самост. рекламні А. та відділи реклами в установах і організаціях; спеціаліз. рекламно-видавничі ЗМІ та відділи реклами в ЗМІ. Ринок реклам. послуг в Україні стрімко зростає і набуває вагомого значення у формуванні ринк. відносин. Зростає й мережа різноманіт. А. р. Лише у Києві їх нараховується понад 100, а разом з реклам. відділами установ та організацій — бл. 600. А. р. діють відповідно до Закону України «Про рекламу».

Т. В. Гуртовенко

Завантажити статтю