Агренєв-Слов’янський Дмитро Олександрович

АГРЕ́НЄВ-СЛОВ’Я́НСЬКИЙ Дмитро Олександрович (Агренев-Славянский Дмитрий Александрович; справж. — Агренєв; 07(19). 12. 1836, за ін. даними — 1834, Москва — 10(23). 07. 1908, м. Рущук, нині Русе, Болгарія, похов. у м. Ялта) — російський співак (тенор), хоровий диригент, збирач народних пісень. Вокал. освіту здобував у Москві, С.-Петербурзі, Мілані, Парижі. Заради музики залишив військ. службу. Був солістом Маріїнського театру в С.-Петербурзі, де, зокрема, успішно виконував партію Торопки в опері О. Верстовського «Аскольдова могила». Проте А.-С. більше відомий як камерний співак. У репертуарі — арії з опер, романси М. Глинки, рос. і українські народні пісні. Вперше виконав на концерт. естраді билини і голосіння. 1858 здійснив першу концертну мандрівку півднем Росії. Згодом гастролював у Німеччині (1865), Болгарії, Чехії, Словаччині, Сербії (1867, 1882, 1884, 1890), а також у Великій Британії, Франції, Швейцарії, країнах Азії та Африки (1870–90). 1867 на одному з концертів А.-С. у Празі М. Лисенко дебютував як піаніст. А.-С. — один із перших пропагандистів його творчості. Того ж року організував у Празі чол. вокал. октет «Товариство слов’янських співаків», а повернувшись до Росії, засну- вав 1868 «Слов’янську капелу», з якою А.-С. гастролював містами Росії, України (Київ, Харків, Одеса, Чернівці) та Америки (1869), де було поставлено оперу «Аскольдова могила». Капела виконувала твори Д. Бортнянського, М. Березовського, зразки київ. розспіву та ін. Творча діяльність А.-С. та його капели відіграли певну роль у пропаганді слов’ян., зокрема укр. пісні в світі. Виконав. стиль капели був позначений тех. досконалістю, задушевністю і водночас деякою манірністю, виступи мали театралізов. характер. Включення до програми деяких малохудож. творів спричинили критичні оцінки концертів А.-С. у пресі П. Чайковським, М. Римським-Корсаковим та ін. А.-С. збирав і вивчав рос., білорус., українські народні пісні. Ініціатор спорудження в Києві «Слов’янського дому», який мав стати центром слов’ян. муз. культури (не здійснено). А.-С. допомагали графиня Є. Растопчина, яка переконала його присвятити своє життя пропаганді пісні, та його дружина — Ольга Христофорівна, яка видала «Описание русской крестьянской свадьбы» (Москва, 1887), «Описание всех обрядов свадебного дня» (Тверь, 1887), «Плачи и причитания по умершим и по рекрутам» (Тверь, 1889).

Рекомендована література

1. Хитрово А. Д. А. Славянский и его деятельность. Тверь, 1887;
   Google Scholar Internet
2. Юркевич И. Д. А. Славянский в его четвертьвековой художественной и политической деятельности (с портретом): По документ. данным… Москва, 1889;
   Google Scholar Internet
3. Kuchac F. A. Slavianski i slavianska glazba. Zagreb, 1890;
   Google Scholar Internet
4. Хитрово А. Краткое жизнеописание Дмитрия Александровича Агренева-Славянского и его деятельности // Сб. песен, собранных в России и в славян. землях О. Х. Агреневой-Славянской. Москва, 1896;
   Google Scholar Internet
5. Иванов М. Д. А. Агренев-Славянский // Сцена и музыка. О., 1993. № 12;
   Google Scholar Internet
6. Д. А. Агренев-Славянский (Некролог) // Русская муз. газ. 1908. № 30–31, 34–35;
   Google Scholar Internet
7. Чайковский П. И. Музыкально-критические статьи. Москва, 1953;
   Google Scholar Internet
8. Локшин Д. Замечательные русские хоры и их дирижеры. Москва, 1963;
   Google Scholar Internet
9. Лисенко М. В. у спогадах су-часників. К., 1968;
   Google Scholar Internet
10. Джурич-Клайн С. Д. А. Агренев-Славянский и его роль в музыкальной культуре Югославии // Из прошлого югослав. музыки. Москва, 1970;
    Google Scholar Internet
11. Сокальський П. Музично-громадські нотатки // Вибр. ст. та рец. К., 1977.
    Google Scholar Internet

Завантажити статтю