Агробіоценоз
АГРОБІОЦЕНО́З (від агро… і грец. βίος — життя та κοινός — загальний) — штучно створюване з метою одержання сільськогосподарської продукції угруповання організмів на сільськогосподарських землях, а також землях лісового користування, зайнятих посівами чи насадженнями культурних рослин. Компонентами А., крім вирощув. рослин, є бур’яни, водорості, гриби, ґрунт. і наземна фауна. А. — найпростіша й водночас найпоширеніша форма вторин. біоценозів; на відміну від природ. біоценозів, А. характеризується незнач. екол. стійкістю. Стан А. регулюється людиною з урахуванням несприятливих природно-клімат. умов (посухи, перезволоження, переохолодження тощо); збирання біол. продукції у вигляді врожаю компенсується (в кругообігу речовин) застосуванням відповід. агротех. заходів. Важливою особливістю А. є домінування небагатьох видів тварин-фітофагів, які живляться рослин. їжею. Відсутність механізмів саморегуляції в А. є передумовою масового системат. розмноження окремих видів шкідників, а вирощування монокультур на великих площах створює для них практично невичерпні запаси корму. У поєднанні з відсутністю природ. ворогів це призводить до спалаху в розмноженні небезпеч. шкідників с.-г. культур. Проте А. відзначаються високою врожайністю одного чи кількох вибр. видів (сортів, порід) рослин. Вивчення структури, стійкості й продуктивності А. зумовило виникнення окремого розділу біогеоценології — агробіоценології. В Україні заг. пл. А. становить 42,9 млн га. У зв’язку зі значним с.-г. освоєнням територій (70,4 %) для підтримання екол. стабільності ландшафтів важливо дотримуватися рац. співвідношення А. з природ. біогеоценозами, зокрема лісовими.
Рекомендована література
- Жученко А. А. Экологическая генетика культурных растений: (Адаптация, рекомбиногенез, агробиоценоз). Кишинев, 1980;
- Секун М. Т., Кошевська Н. М. та ін. Токсикологічне обґрунтування ентомофагів в агробіоценозах при застосуванні інсектицидів // ВАН. 1997. № 1;
- Мачуський І. А. Застосування економіко-математичного моделювання для зниження пестицидного навантаження на агробіоценоз // Аграр. вісн. Причорномор’я: Зб. наук. пр. 1999. Вип. 3.
Завантажити статтю
