Ададуров Іван Євграфович
Визначення і загальна характеристика
АДАДУ́РОВ Іван Євграфович (19. 12. 1879, м. Сновськ, нині Щорс Черніг. обл. — 26. 08. 1938, Харків) — хімік. Доктор технічних наук (1937), професор (1937). Закін. Варшав. політех. інститут. До 1928 — на інж. та адм. роботі на хім. підприємствах України; 1928–33 — завідувач кафедри основної хім. технології Одес. хім.-технол. інституту; 1933–38 — завідувач кафедри технології неорган. речовин Харків. хім.-технол. інституту. Наукові праці в галузі теорії і практики каталізу та кінетики, основ хім. технологій. Удосконалив технології виробництва сірч. і азот. кислот та різних солей, а також технології приготування каталізаторів для процесів окислення оксиду сірки й аміаку. Розробив новий метод одержання сірч. кислоти методом контакт. окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень. Уперше одержав ціанистий водень шляхом окислення суміші аміаку і метану та дослідив хім.-фіз. умови виробництва синильної кислоти.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Азотная кислота. Москва, 1934 (співавтор); О роли родия в упрочнении платиновой сетки // УХЖ. 1935. Т. 10, кн. 1; Об активности коксов по отношению к углекислоте // ЖПХ. 1936. Т. 9, № 10 (співавтор); К теории Андрусова о каталитическом получении синильной кислоты // УХЖ. 1936. Т. 11, № 3; Исследование некоторых сплавов платины как катализаторов // ЖХП. 1937. № 13; Применение форкатализаторов в контактном производстве серной кислоты // ЖПХ. 1937. Т. 10, № 5 (співавтор).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
