Аделаїда
АДЕЛАЇ́ДА (Adelaide) — столиця штату Південної Австралії, порт на її південному узбережжі , міжнародний аеропорт. Насел. 1023 тис. осіб (1995). Засн. 1837. Серед галузей промисловості: нафтопереробка, автомобіле-, електромашино- та суднобудування. Торгують шерстю, зерном, фруктами. Рекреац. р-н. Є три університети, консерваторія. У музеї Пд. Австралії знаходиться велика колекція мистецтва аборигенів; музей мистецтв та ін. Перші українці приїхали до А. в липні 1948 з іммігрант. таборів у Бонеґіллі, Вікторії, Батгерсті, Новому Пд. Уельсі. Чоловіки працювали за дворічними контрактами на найважчих роботах, зокрема на залізниці, жінки — в лікарнях і ресторанах. Пізніше більшість чоловіків перейшли працювати у залізнич. майстерні, автомоб. пром-сть (фірма «Ґолден і Крайслер») та на будівництво, жінки — на електротех. заводи («Філіпс»), на виробництво домаш. обладнання. Від поч. 1949 на роботу до А. почали прибувати українці з долини р. Маррі (Беррі, Локстон), з міст Порт Авіуста, Порт Пірі, Маунт Ґембієр. Більшість поселялася на Пн. Зх. від центру А., купуючи ділянки землі, де жили у наметах або гаражах, доки будували дім. Організоване укр. життя почалося навесні 1949, коли заг. збори українців А. засн. Українську громаду Південної Австралії (УГ ПА) — першу укр. громаду в Австралії, яка в 1957–62 збудувала, а потім тричі розширювала Український народний дім ім. Т. Шевченка. Від 1949 в А. почав діяти хор «Гомін», виходив тижневик «Єдність» (1950–55). Створ. Союз українок Пд. Австралії, у 1950– 70-х рр. діяв Укр. театр малих форм ім. В. Блавацького, який обʼєднав профес. акторів та аматорів. Від 1951 діє «Пласт», того ж року створ. Спілку укр. молоді (СУМ), спортивне товариство «Лев», укр. школу (кер. Т. Пасічинський), яка в 50-х рр. мала філії у кількох р-нах А. 1962 у школі навчалося 360 учнів, вона була найбільшою укр. школою в Австралії. 1954 студенти організували Укр. студент. громаду Пд. Австралії, що діяла при Аделаїд. університеті.
Члени громади влаштовували мист. виступи, дискус. вечори. В А. діє НТШ. 1955 засн. Товариство приятелів творчості М. Зерова в Австралії, яке опублікувало все, що вдалося віднайти на Заході з творчості неокласиків. 1960 створ. танц. групу молоді «Коломийка». Роком пізніше засн. кредит. кооператив «Говерла». Регулярні богослужіння УГКЦ відбуваються від 1949, православної — від 1950. В А. є дві церкви — св. Володимира й св. Ольги, збудов. 1964 у Вудвіллі, та св. Покрови у Вейвіллі (1975), де від 1977 діє монастир Сестер Василіянок. 1950 створ. православна парафія св. Михаїла, що перебуває в юрисдикції УАПЦ. 1952 постала парафія св. Трійці УАПЦ (Соборноправної), а 1957 виникла православна парафія Святопокровська. Згідно з даними укр. парафій і статистики в А. 1990 проживало бл. 4 тис. осіб укр. походження (у 1960-х рр. у місті жило понад 2,5 тис. українців). Кількісно українці А. не є найчисленнішою сх.-європ. етніч. групою, проте вони добре організовані і мали найбільше обʼєднань та установ (у 1960-х рр. — понад 30). Громад. організації фінансово забезпечені. Нині працюють 4 аматор. хори («Го-мін», Союзу українок — «Ластівка», молоді — «Каштани», старших — «Калина»), Ансамбль бандуристів ім. Г. Китастого і танц. групи «Євшан» та «Гопак». 1979 створ. Товариство укр.-австрал. градуатів, членами якого ставали випускники ВНЗів Австралії укр. походження. Товариство сприяло створенню курсів української мови у вищих школах, популяризувало укр. муз. мистецтво, збирало українознав. видання. Від 1989 зосередилося на збиранні фондів для НРУ та Жертв Чорнобиля. Діє Музей укр. мистецтва і Пластовий музей-архів. Виходить щоміс.«Наша Громада», діє друкарня М. Цюрака. «Пласт» і СУМ нині менш активні, ніж у минулому, хоча обидві організації мають власні великі площі (бл. 20 га) із будівлями за містом для організації таборів пластунів та сумівців. Серед українців А. популярністю користуються футбол, волейбол, шахи та настіл. теніс. Молодша генерація українців мовно асимілюється, що є наслідком змішаних шлюбів. Є памʼятник жертвам голодомору (1972) та «Борцям за волю України» (1980).
Завантажити статтю
