АДРІА́НОВА-ПЕ́РЕТЦ Варвара Павлівна (30. 04 (12. 05). 1888, м. Ніжин Черніг. губ., нині обл. — 06. 06. 1972, Ленін­град, нині С.-Петербург) — літературо­знавець, фольклорист, театро­знавець. Доктор філологічних наук (1935), член-кореспондент АН УРСР (1926) та АН СРСР (1943). Народилася у сімʼї вчителя, викл. стародавніх мов Ніжин. істор.-філол. ін­ституту. Закін. Вищі жін. курси в Києві (1910), викладала у Жін. гімназії та на Вищих жін. курсах. Від 1907 брала участь у роботі Семінару рос. філології під керівництвом В. Пере­тца. Закін. екс­терном Київ. університет (1912), була залишена при каф. рос. літ-ри для під­готовки до магістер. зва­н­ня. 1914 пере­їхала до С.-Петербурга, викладала в Жін. гімназії та на Вищих пед. курсах. Магістер. дис. «Житие Алексея, человека Божия в древней рус­ской литературе и народной словесности» (Петро­град, 1917) удостоєна великої академіч. Ломоносов. премії. Навесні 1917 обрана проф. Вищого пед. ін­ституту. Восени 1917 разом із групою професорів її направили в Самару для організації пед. ін­ституту, пере­твореного згодом на університет, до 1921 була його професором. Повернулась у Петро­град. До 1923 — проф. Вищого пед. ін­ституту; водночас працювала в Ін­ституті історії мистецтва; від 1923 — у НДІ при Петрогр. університеті; від 1924 — у словʼян. від­ділі б-ки академії наук. Зі створе­н­ням УАН (1918) почала працювати у Комісії давнього укр. письменства. У 20-х рр. опубл. низку праць про давню укр. літературу в рос. та укр. ви­да­н­нях. Поновила штатну службу (пере­рвану через хворобу у 1930) від 1934 — у від­ділі давньорус. літ-ри Ін­ституту рос. літ-ри АН СРСР (у 1947–54 — зав. сектору давньорус. літ-ри). Досліджувала давню укр. та рос. літ-ри, фольклор, давній театр, укр.-рос. літ. звʼязки, сатиру 17–18 ст.; поетику і специфіку літ-ри Київ. Русі, «Слова о полку Ігоревім», «Задонщини», від­крила й опрацювала нові літ. памʼятки (сатира 17 ст.). За­знала утисків та пере­слідувань як дружина й соратниця В. Пере­тца та через власні су­спільно-політ. пере­кона­н­ня. Спів­авт. багатьох колект. праць, серед яких «История рус­ской литературы» (Москва, 1941– 48).