Азбест

АЗБЕ́СТ (грец. ἄσβεστος, букв. — невгасимий) — мінерал, тонковолокнистий різновид серпентину (клас силікатів). Інша назва — хризотил-азбест. Mg₆ [Si₄О₁₀] [OH]₈ або 3MgO 2SiO₂ 2H₂O. Твердість 2,0–3,0. Зеленувато-жовтого із золотистим відтінком, іноді — білого або бурого кольору з шовковистим блиском. Вогне- та луготривкий. Поклади — в серпентинітових поясах світу. На Євразій. континенті — на Уралі, в Саянах, на Пн. Кавказі, Пн. Сході. Значні родовища А. в провінції Квебек (Канада), на о-ві Кіпр, родовище Шатані в Пд. Родезії. В Україні — на пд. Донец. кряжа (Покрово-Киреєво). Використовується для виготовлення вогнетрив. тканин як теплоізоляц. матеріал у буд-ві.

Завантажити статтю