Азовсталь

Визначення і загальна характеристика

«АЗОВСТА́ЛЬ» — під­приємство у галузі чорної металургії. Під­порядк. Держ. комітету пром. політики України, Мін-ву економіки України. Роз­таш. у м. Маріуполь Донец. обл. Засн. 1933 як металург. завод «А.». Від 1983 — комбінат «А.», від 1993 — орендне під­приємство «Металургійний комбінат “Азов­сталь”», від 1996 — ВАТ з колект. формою власності. 12 серпня 1933 домен­на піч № 1 видала перший чавун. 4 січня 1934 на заводі почало діяти сталеплавильне виробництво. 1941–43, під час від­ступу рад. військ та окупації Маріуполя нім. військами, всі осн. обʼєкти заводу зруйновано. 1945 від­будовано домен­ну піч № 3 і мартенівську піч № 1. Далі від­будовувались зруйновані агрегати та велось будівництво нових цехів. 1948 введено в дію обтискний та рейкобалоч. цехи, 1952 почав працювати цех рейкових скріплень, 1953 — великосортний прокат. цех та аглофабрика. 1954 на «А.» вперше у СРСР освоєно виробництво рейок довж. 25 м. 1972 почав працювати цех сортового скла, 1973 — товстолистовий прокат. цех, 1977 — конверторний цех, 1981 — електро­сталеплавильний цех. З-д нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора (1966), Орденом Жовтневої революції (1976). Нині комбінат діє за повним металург. циклом, що охоплює такі виробництва: агломераційне, домен­не, сталеплавильне, прокатне. «А.» має роз­винену транс­порт­ну систему, ремонтну базу, енергет. госп-во, цехи, що пере­робляють металург. від­ходи; порт, який до­зволяє від­вантажувати продукцію до багатьох країн світу мор. транс­портом. Комбінат виробляє товстолистовий прокат для суднобудува­н­ня, газонафто­провід­ні труби великого діаметра і різноманіт. кон­струкцій, зокрема для глибоковод. мор. платформ; залізничні рейки широкої колії різноманіт. типів (термозміцнені та нетермозміцнені), рейкові скріпле­н­ня, сортовий та фасон­ний прокат (кутики, швелери, балки, профілі для шахтних стояків, шпунтовий паль, боковини риштаків скребкових конвеєрів), кулі сталеві для кульових млинів, буд. матеріали з металург. шлаків (гранульов. домен­ний шлак, щебені з домен­них та сталеплавил. шлаків), а також посуд з кришталю; кухон­ні та мʼякі меблі. На комбінаті освоєно виробництво метало­продукції за стандартами США, Японії та Європ. комітету із стандартизації; товстолистовий прокат сертифіков. десятьма зарубіж. класифікац. товариствами, на нього ви­дано 25 сертифікатів, на транс­порт. та сортов. метал ви­дано 9 сертифікатів, упроваджено автоматиз. установки ультра­звук. контролю за якістю листового прокату «ДУЕТ-5 (АЗС)», що не має аналогів у світ. практиці дефекто­скопії і дає можливість контролювати за вимогами світ. стандарту весь обсяг виготовленого листового прокату завтовшки від 6 до 60 мм. 1999 здійснено рекон­струкцію домен. печі № 4 зі збільше­н­ням обʼєму та встановле­н­ням без­конусного завантажув. при­строю. Метою проведе­н­ня рекон­струкції було також поліпше­н­ня екології довкі­л­ля. Цього ж року освоєно виробництво 6 нових видів метало­продукції, 4 видів меблів, 5 видів виробів із кришталю. На комбінаті виконуються роботи з освоє­н­ня випуску рейок типу УІК-60 за між­нар. стандартами. 2000 завершено модернізацію кисневого блоку, що поліпшило якість метало­прокату. На модернізацію, тех. пере­оснаще­н­ня та роз­виток виробництва 1999 на комбінаті витрачено понад 150 млн грн власних коштів, введено в екс­плуатацію нові осн. фонди на суму понад 140 млн грн. У 2000 спрямовано на це понад 240 млн грн. За виробництвом чавуну, сталі та прокату комбінат посідає 3-є місце в Україні. 1999 вироблено: агломерату — 1647,5 тис. т, чавуну — 2922,6 тис. т, сталі — 3639,1 тис. т, прокату — 3334,5 тис. т; частка прокату в заг.-укр. обсязі склала 14 %, а по­ставки по Україні в заг. обсязі метало­продукції комбінату — 1891,3 тис. т (57 %); екс­портовано — 1424,6 тис. т (47 % виробленої комбінатом метало­продукції). Продукція екс­портується у понад 50 країн світу. Осн. споживачі — Італія, США, Тайвань, Таїланд, Синґапур, Туреч­чина, Пд. Корея. Комбінат здобув дипломи у багатьох між­нар., всеукр. та регіон. ви­ставках. Першим дир. під­приємства був Я. Гугель (1933– 37), у 1985–98 — О. Булянда, від 1998 — В. Сахно. «А.» має санаторій-профілакторій, базу від­починку та дит. оздоров. табір на березі Азов. м., спорт­комплекс, яхт-клуб, тенісні корти, клуб юного техніка, Палац культури та ін.; бере участь у про­грамі соц.-екон. роз­витку Маріуполя, фінансує утрима­н­ня власних обʼєктів соц.-культур. при­значе­н­ня та за­ймається благодійною і спонсор. діяльністю.

Літ.: Лепорский В. В. 25 лет заводу «Азов­сталь» // Сталь. 1958. № 8; Марченко В. Велетень металургії // Вітчизна. 1961. № 6; Лепорский В. В. Метал­лургическому заводу «Азов­сталь» тридцать лет // Сталь. 1963. № 8; Вин­ник А. В приазовской степи // Донбасс. 1966. № 3; 30 памятных лет: Очерки истории завода «Азов­сталь». Д., 1968; Князюк В. «Азов­сталь», стан «3600» // Вітчизна. 1973. № 6; По­двиг строителей стана «3600»: Статьи, зарисовки, интересные факты о строительстве прокатного стана на заводе «Азов­сталь»: Сб. Д., 1973; Писарев В. В. Богатырь «3600». К., 1975; «Азов­сталь» и азов­стальцы: Статьи, очерки, репортажи. Д., 1976; Медников А. Южный плацдарм // Дружба народов. 1981. № 4; Азов­сталь: Очерки. Д., 1983; Бузало В. Й. 50 років заводу «Азов­сталь» ім. Серго Орджонікідзе // УІЖ. 1983. № 8; Князюк В. На огнен­ной вахте: «Азов­стали» им. Серго Орджоникидзе — 50 лет // Радуга. 1983. № 8; Шокул А. А. Заводу «Азов­сталь» — 50 лет // Сталь. 1983. № 7.

В. О. Сахно

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю