Азотні добрива
АЗО́ТНІ ДО́БРИВА — органічні та мінеральні речовини, що вносяться у ґрунт як джерело азотного живлення рослин. Залежно від форм зв’язку азоту А. д. поділяють на аміачні (амонійні), нітратні, аміачно-нітратні й амідні. До аміач. добрив, що містять азот в аміач. (амонійній) формі (NH3), належать хлорид і сульфат амонію, безвод. аміак, аміачна вода; до нітратних, що містять азот у нітрат. формі (NО–3), — різні види селітри (калійна, натрієва, кальцієва); до аміачно-нітратних, що містять азот як у нітрат., так і аміач. формі, — аміачна селітра, вапняно-аміачна селітра і сульфат-нітрат амонію; до амідних, що містять азот в амід. формі (NH–2), — сечовина (карбамід), карбамідформ (сечовино-формальдегідна сполука) і ціанамід кальцію. Гол. вихідний продукт для виробництва А. д. — аміак. А. д. виробляють у твердому (порошкоподіб., кристаліч. та гранульований) й рідкому станах. За хім. властивостями вони розчинні у воді й легкодоступні для рослин. Найпошир. є аміачна селітра, сечовина, аміачна вода, рідкий безвод. аміак. Аміачна селітра (NH4NО3) містить 34– 35 % азоту і використовується під усі с.-г. культури для основного, рядкового внесення та підживлення, особливо озимини, ранньою весною. Сечовина, або карбамід (NH2)2CO, — більш концентров. азотне добриво, що містить 45–46 % азоту. На повітрі швидко розкладається до аміаку, тому його потрібно вносити безпосередньо у ґрунт. Добриво високоефективне під усі с.-г. культури і застосовується для позакорен. підживлення озимої пшениці 20–25 %-ним розчином. Рідкий безвод. аміак (NH3) — дуже концентров. добриво, що містить 82 % азоту. Застосовується під усі с.-г. культури для осн. внесення і підживлення. Щоб уникнути зайвих витрат азоту, його треба вносити у ґрунт на глиб. 10–18 см спец. машинами.
Аміачна вода (водний аміак — NH4OH) містить 16–20 % азоту і застосовується для осн. внесення під усі с.-г. культури та для підживлення просапних культур з обов’язковим загортанням у ґрунт на глибині 8–14 см. Вапняно-аміачна селітра (NH4NO3 + CaCO3) — перспективне добриво для ґрунтів з кислою реакцією. Вміст азоту складає 17–22 %, карбонату кальцію і магнію — 14–40 %. Сульфат амонію (NH4)2SO4 містить 20,5–21,0 % азоту і 23–24 % сірки, що дає змогу застосовувати його як сірковмісне добриво. Хлорид амонію (NH4Cl) містить 24–25 % азоту і 66,5 % хлору. Тому під культури, що бояться хлору (картопля, тютюн, гречка, люпин, льон, конопля, капуста, цибуля, виноград), це добриво вносити не рекомендується. Вуглеаміа-кати [(NH4)2CO3, NH4HCO3 і CO(NH2)2] містять 29 % азоту і 7 % вільного аміаку. Застосовуються переважно у весняно-літ. період з обов’язковим загортанням у ґрунт на глибині 12–15 см. Карбамід-аміачна селітра (28–34 % азоту) рекомендується до внесення під усі с.-г. культури. Застосовують незначні обсяги натрієвої (NaNO3 — 16 % N) і кальцієвої селітри (Ca(NO3)2 — 17 % N). Добрива гігроскопічні, особливо кальцієва селітра, добре розчиняються у воді, високоефективні на кислих ґрунтах. Повільно діючі важкорозчинні азотні добрива (сечовино-формальдегідне — 38– 42 % N, сечовино-ацетальдегідне — 36–38 % N, ізобутилідендисечовина — 32 % N, оксамид — 32 % N) мають перевагу в тому, що азот з них не вимивається і рослини використовують його протягом усього вегетац. періоду. Ці добрива застосовують у р-нах надмір. зволоження і на зрошув. землях.
Рекомендована література
- Прянишников Д. Н. Азот в жизни растений и в земледелии СССР. Москва; Ленинград. 1945;
- Кардиловська Р. Перетворення азоту добрив у грунті та заходи по зменшенню його втрат. К., 1971;
- Кореньков Д. А. Агрохимия азотных удобрений. Москва, 1976;
- Довідник працівника агрохімслужби. К., 1991;
- Агрохімія. К., 1995.
Завантажити статтю
