Айдар

АЙДА́Р  — річка в межах Бєлгородської обл. РФ та Луганської обл. (Новопсковський, Старобільський, Новоайдарський та Станично-Луганський р-ни), ліва притока Сіверського Дінця. Довжина 217 км, з притоками — 380 км. Бере витоки з пд. макросхилу Середньоруської височини. Схили долини густо розчленовані яружно-балковою мережею. Ширина долини у верх. течії 2–5 км, у нижній — до 6 км. Ширина річища в пониззі сягає 50 м. На значному відрізкові річища часто чергуються плеси та перекати. Похил річки 0,34 м/км. Гол. притоки — Біла (права), Кам’янка і Біленька (ліві). Живлення річки снігове та ґрунтове. 70 % стоку припадає на весну. Середня багаторічна витрата води — 5,61 м³/с. Воду А. використовують для водопостачання та зрошування. Споруджено 3 шлюзи-регулятори. На А. — 9 водосховищ із площею водного дзеркала 1,02 тис. га. Загальний об’єм водосховищ — 33,61 млн м³, корисний — 30,09 млн м³. На річці 39 ставків Із площею водного дзеркала 0,26 тис. га, заг. об’ємом 0,26 млн м³. Води ставків використовують для розведення риб та птахівництва. Екол. стан А. задовільний. Річка розбавляє забруднені води Сівер. Дінця. У її долині — джерела лікув. мінерал. вод (лікув.-санаторні заклади у м. Старобільськ і смт Новопсковськ). Річище А. розчищене протягом бл. 20 км. Побл. с. Айдар-Миколаївка — пам’ятка природи держ. значення Айдарська тераса. На А. розташ. м. Старобільськ.

Рекомендована література

1. Білогуб Л. М. Луганська область. К., 1960;
   Google Scholar Internet
2. Малі річки України: Довід. К., 1991;
   Google Scholar Internet
3. Фисуненко О. П., Жадан В. И. Природа Луганской области. Лг., 1994.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю