Айзенберґ Григорій Давидович
А́ЙЗЕНБЕРҐ Григорій Давидович (08(21). 05. 1908, Миколаїв — 05. 10. 1993, Москва) — кінооператор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1968). Сталінcька премія (1949). Закін. Київ. інститут кіноінженерів (1930). 1930–41 — на Одес. кіностудії худож. фільмів. Як оператор комбінов. зйомок брав участь у створенні фільмів: «Пригоди Петрушки» (1937), «Моряки» (1939), «Танкер “Дербент”» (1940), «Боксери» (1941), «Дочка моряка», «Морський яструб» (1942) та інших. Від 1945 — на «Мосфільмі». Винахідник у галузі техніки комбінованих зйомок. За його участю як оператора-комбінатора створено фільми «Весна» (1947), «Сталінградська битва» (1949), «Потяг іде на Схід», «Російське питання» (1948), «Урок історії», «Композитор Глинка» (1952), «Безсмертний гарнізон» (1956), «Війна і мир» (1967), «Червоний намет» (1970), «Мовчання доктора Івенса» (1974), «Дерсу Узала» (1976), «Ходіння по муках» (1977), «Тегеран-43» (1981). З використанням «блукаючої маски» зняв експерим. фільм «Людина людині…» (1958) та фільм «Російський сувенір» (1960). У 1937–39 викладав на Одес. фотокурсах, 1957–59 — на курсах кінорежисерів кіностудії «Мосфільм».