Академічний театр
«АКАДЕМІ́ЧНИЙ ТЕА́ТР» — почесне звання в СРСР, яке надавало Міністерство культури СРСР театрам, що виробили власні творчі традиції, виховали видатних акторів, створили низку вистав, що здобули широке визнання театральної громадськості. Запроваджено 1919. Звання «А. т.» вперше надано шістьом моск. і петроград. театрам (серед них Великому, Малому, Моск. художньому і Маріїнському). Протягом 20-х рр. А. т. зазнавали постій. нападів прихильників «лівого» мистецтва. Проте з фактич. згортанням мист. дискусій статус «А. т.» від поч. 30-х рр. став заг.-визнаним і непорушним (це було підкріплено і кращими матер. умовами для працівників цих театрів). Згодом звання «А. т.» було надано ще кільком театрам у рад. республіках В Україні (станом на 1994) — 11 А. т.: театри опери та балету — Нац. театр опери та балету України ім. Т. Шевченка у Києві (1926), Одес. (1929), Харків. (1934), Львів. (1939), Донец. (1977); укр. драм. театри — Київ. ім. І. Франка (1940), Харків. ім. Т. Шевченка (1947), Львів. ім. М. Заньковецької (1970); рос. драм. театри — Київ. ім. Лесі Українки (1956), Харків. ім. О. Пушкіна (1971), Крим. ім. М. Горького (1979). В Україні немає спец. положення про статус А. т. 1994 указом Президента України затверджено положення про нац. заклад культури; статус «національний» надано і трьом А. т. у Києві. Проте титул «академічний» досі лишається в офіц. назві всіх вищезазначених театрів, яким цей статус було надано за рад. часів.